Сьогодні минають гіркі роковини загибелі нашого відважного земляка, Ланевича Вячеслава Володимировича, уродженця Каменя-Каширського. Ця дата щороку нагадує нам про надзвичайну ціну свободи та незалежності, яку сплачують найкращі сини і доньки України. В’ячеслав був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі, проявивши неперевершену мужність і відданість. Його ім’я навіки закарбоване в історії нашого краю та в серцях усіх українців.Трагічна звістка про його загибель прийшла з Луганщини, де поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району обірвалося життя цього Героя. Білогорівка Луганська – місце, що стало свідком багатьох запеклих боїв, де українські воїни щодня демонструють неймовірну стійкість. Саме там, на передовій, загиблий воїн Ланевич В’ячеслав віддав найдорожче – своє життя – заради нашого мирного неба. Його жертовний подвиг є яскравим прикладом справжнього патріотизму та самовідданості.Час невпинно плине, проте біль втрати для рідних, близьких людей та для всього українського народу залишається таким же гострим і незгасаючим. Кожна родина, яка втратила свого захисника, відчуває цю порожнечу щодня. Ми розділяємо цей невимовний смуток разом із родиною Ланевича Вячеслава, яка переживає цю важку втрату. Пам’ять про таких Героїв, як В’ячеслав, є нашим священним обов’язком, адже саме вони своїм життям виборюють наше майбутнє.Подвиг, здійснений захисником України Ланевичем Вячеславом, заради УКРАЇНИ та українців – є абсолютно неоціненним. Його хоробрість, сила духу та непохитна віра у перемогу слугуватимуть вічним прикладом для прийдешніх поколінь. Ми повинні пам’ятати про кожного, хто поклав своє життя за свободу, адже їхній внесок у майбутнє нашої країни є колосальним. Ця пам’ять Героя має бути вічно живою.Віддаємо шану Ланевичу Вячеславу, нашому Герою, та схиляємо голови перед його величчю. Його незламність і самопожертва надихають нас продовжувати боротьбу за вільну та незалежну Україну. Вічна пам’ять, честь, шана і Слава цьому воїну! Нехай його душа спочиває з миром, а його ім’я завжди буде вимовлятися з гордістю та вдячністю.Українські Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті, у кожному клаптику української землі, за яку вони боролися, у кожному дні мирного життя, який вони подарували. Їхні імена – це маяки, що освітлюють наш шлях до перемоги. Не забуваймо про великий подвиг воїна, який захищав нас до останнього подиху. Ця подія є нагадуванням про те, що війна триває і кожного дня за нашу свободу платиться найвища ціна. Ми всі єдині у пам’яті та вдячності до тих, хто боронив Україну.