Сьогодні, у другу річницю з дня загибелі Героя України Олександра Клапощука, ми згадуємо про його подвиг та відданість Батьківщині. Війна забрала життя мужнього воїна, жителя села Човгузів, який віддав усе заради миру в Україні.

Олександр Олександрович Клапощук народився 30 жовтня 1990 року в мальовничому селі Човгузів на Теофіпольщині. З дитинства він навчався в Човгузівській ЗОШ І-ІІ ступенів, а потім продовжив навчання в Новоставецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Здобувши середню освіту, Олександр вступив до Хмельницького торгово-економічного коледжу, де успішно закінчив навчання за спеціальністю «технологія харчування». Його професійний шлях міг скластися зовсім по-іншому, але доля розпорядилася інакше.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, Олександр був призваний по мобілізації до лав ЗСУ 14 грудня 2022 року. Маючи звання солдата, він служив на посаді розвідника-санітара у 71-й окремій єгерській бригаді. Його щоденна служба була сповнена ризику та небезпеки, адже він виконував завдання на передовій, рятуючи життя побратимів та наближаючи перемогу.

27 лютого 2023 року безжальна війна обірвала життя Олександра під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій біля населеного пункту Олександрівка Мар’їнського району Донецької області. Він загинув як справжній герой, відданий військовій присязі та українському народу. Його смерть – це велика втрата для всіх, хто його знав, і для всієї України.

Указом Президента України від 05 травня 2023 року №262 Клапощука Олександра Олександровича було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно. Ця нагорода є визнанням його героїзму та відваги, його внеску в боротьбу за свободу та незалежність України. Олександр віддав найцінніше – своє життя, захищаючи рідну землю та її народ.

Загибель Олександра нагадує нам про високу ціну миру та свободи, а також про важливість збереження пам’яті про наших Героїв для наступних поколінь. Ми повинні пам’ятати подвиги тих, хто віддав своє життя за Україну, і робити все можливе, щоб їхня жертва не була марною.

Тож схилімо голови в пошані перед Олександром та тими, хто віддав своє життя за нас… Згадаймо добрим словом і тихою молитвою. Ми пам’ятаємо кожного, хто воював та воює заради вільної України. Вічна пам’ять та слава Захиснику України. Герої не вмирають! Пам’ятаємо кожного!