Сьогодні минає річниця від дня смерті Олександра Салогуба, нашого земляка, Героя, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Він народився 26 жовтня 1967 року в селищі Новгородка, де здобував освіту в школі №2. Його шлях до визнання був викладений наполегливою працею та прагненням до розвитку. Після успішного закінчення Кіровоградського будівельного технікуму та Криворізького гірничорудного інституту, він розпочав свою кар’єру в товаристві «Криворіжаглобуд». Тут він пройшов шлях від майстра до директора будівельного управління, а з 2013 року обіймав посаду головного інженера підприємства. З 2017 року Олександр Миколайович очолював підприємство «БК САН», демонструючи високий професіоналізм та лідерські якості. Скрізь, де б він не працював, він здобув репутацію кваліфікованого керівника, надійного колеги та люблячого чоловіка, який був міцною опорою своїй родині.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, 1 березня 2022 року, Олександр Салогуб без вагань став до лав Збройних Сил України. Він мужньо брав участь у бойових діях на різних напрямках Донеччини та Харківщини, захищаючи рідну землю від ворога. Його відданість та самопожертва були надзвичайно важливими для оборони країни. З березня 2023 року, зважаючи на його досвід та заслуги, Олександра Миколайовича було переведено на посаду сержанта резерву запасної роти військової частини.

Жахлива війна залишила глибокий відбиток на здоров’ї захисника. Його серце, яке билося заради перемоги, не витримало. Старший сержант Салогуб Олександр Миколайович пішов з життя 12 вересня 2024 року, перебуваючи в реанімаційному відділенні Рівненської обласної клінічної лікарні. Його госпіталізували з попереднім діагнозом гострого коронарного синдрому, але, на жаль, медики не змогли врятувати життя Героя.

Поховали Олександра Салогуба зі всіма військовими почестями в селі Велика Чечеліївка, де проживає його родина. Його подвиг, його жертовність, його любов до України – це те, що ми повинні берегти в наших серцях.

Пам’ятаймо про всіх, хто поклав своє життя на вівтар незалежності України. Ми мусимо зберігати пам’ять про наших Героїв, адже вони живі, доки ми їх пам’ятаємо!