Сьогодні, відзначаючи роковини смерті старшого сержанта Ігоря Івановича Лісника, Віньковецька громада схиляє голови у глибокій скорботі та вшановує пам’ять про Героя, який віддав своє життя за Україну. Його життєвий шлях — це взірець мужності, самовідданості та безмежної любові до рідної землі. Пам’ять про Ігоря Івановича живе у серцях тих, хто його знав та любив, надихаючи на подвиги в ім’я свободи.

Ігор Лісник народився 6 вересня 1974 року на благодатній буковинській землі, у селі Корчівці, у родині педагогів, що змалку прищепили йому любов до знань та прагнення до справедливості. Доля привела його на Віньковеччину, де він зростав у селі Говори, серед мальовничих пейзажів та щирих людей, пізнаючи світ та формуючи свій характер. Навчання в Говорівській, Дашковецькій та Осламівській школах заклало фундамент його подальшого життєвого шляху.

У 1992 році Ігор отримав фах радіотелеграфіста у Хмельницькій радіошколі, після чого працював лаборантом у Дашковецькій школі, передаючи свої знання та досвід. Вірний обов’язку, він пройшов строкову службу в місті Чугуїв, після чого повернувся до мирного життя. Тут він створив сім’ю, виховав сина, працював у ВАТ «Укртелеком», демонструючи свою любов до людей та прагнення до кращого майбутнього для своєї родини та громади.

З початком війни у 2014 році Ігор Лісник без вагань став на захист рідної землі, як мобілізований радіотелеграфіст, а згодом — командир відділення. Він пройшов через пекельні випробування АТО, демонструючи неймовірну мужність та стійкість. Після повернення додому у 2017 році він продовжував працювати, будував життя, але завжди пам’ятав про подвиги своїх побратимів та про необхідність захисту України.

24 лютого 2022 року, коли російська навала знову накрила нашу землю, Ігор Лісник знову взяв до рук зброю, щоб захищати свою країну. 22 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині його життя трагічно обірвалося. Вірний присязі, він віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Ігор Іванович похований у рідному селищі Віньківці, де його пам’ять завжди буде живою. Віньковецька громада схиляє голови у глибокій скорботі та висловлює щирі співчуття родині загиблого Героя. Ми пам’ятаємо його подвиг, вшановуємо його пам’ять та дякуємо йому за самовідданість та героїзм. Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них!

🕯️ Герої не вмирають, доки живе памʼять про них…