Минає рік відтоді, як перестало битися мужнє серце захисника України – солдата Кайстри Олександра Олексійовича. Його вічний спочинок знайшовся у мальовничому селі Охрімівці. Це сумна дата, яка нагадує нам про ціну свободи та подвиг наших воїнів.

Олександр народився 29 травня 1972 року у місті Дніпро. Однак його дитинство та юність пройшли в селі Охрімівці, куди родина переїхала, коли йому було лише півтора року. Саме тут, серед природи та спокою, формувалася його особистість, зростав майбутній захисник.

Навчання у місцевій Охрімовецькій школі стало першим кроком до здобуття знань. Згодом, у Кам’янець-Подільському професійно-технічному училищі, Олександр опанував професію майстра, яка стала основою його подальшої праці. Невід’ємною частиною його життя стала служба в армії, де він сумлінно виконував свій військовий обов’язок перед Батьківщиною. Після демобілізації Олександр повернувся до рідного села, де жив разом із батьками, завжди дбайливо піклуючись про них та надаючи необхідну підтримку.

Значну частину свого життя Олександр Олексійович присвятив сільському господарству. Його працьовитість, невтомність та відданість роботі на землі були справжнім прикладом. Він розумів важливість праці на землі, яка годувала його родину та односельців.

Пам’ять про Кайстру Олександра Олексійовича, солдата Збройних сил України, назавжди залишиться у наших серцях. Він був людиною, яка щиро любила свою землю та надзвичайно цінувала своїх рідних.

Нехай земля йому буде пухом, а пам’ять про його подвиг житиме вічно серед нас.