Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати пам’ять героя України, Дозорця Ігоря Васильовича, який віддав своє життя за свободу та майбутнє нашої країни. Минає рік з дня його героїчної загибелі, рік тяжкої втрати, але також рік світлої пам’яті про мужнього воїна, що став прикладом честі, відваги та безмежної відданості Батьківщині. Ігор Васильович був не просто воїном, він був справжнім патріотом, чоловіком, люблячим батьком, вірним товаришем. Його серце прагнуло мирної та вільної України, і його подвиг нагадує нам про ту високу ціну, якою дається наша свобода. Кожен з нас відчуває біль втрати, але пам’ять про Ігоря повинна надихати нас на гідне життя, на справи в ім’я України, на турботу про майбутнє. Ми маємо жити так, щоб його жертва не була марною, з честю, з гідністю, з глибокою любов’ю до своєї країни та народу. Ми завжди будемо пам’ятати Ігоря, передаватимемо його історію як приклад героїзму нашим дітям та онукам, адже герої не вмирають, вони вічно живуть у наших серцях. Його подвиг – це заклик до єдності, до боротьби за незалежність, до розбудови сильної та процвітаючої України. Вічна пам’ять герою! Слава Україні!