🕯️ Сьогодні річниця загибелі Героя Лемешева Олега Потаповича.

14 грудня 1979 року у селі Петрашівка народився хлопчик, якому судилося стати воїном. Олег Лемешов виріс у звичайній сільській родині, навчався у Петрашівській середній школі. Після 8 класу переїхав до міста Бар, де здобув освіту в Барському автодорожньому технікумі.

Життя повело його у світ – довгі роки він працював на будівництві за кордоном. Та попри відстані й час, серцем завжди залишався в рідній Петрашівці. У 2020 році він повернувся додому, не знаючи, що за кілька років країна потребуватиме його сили, рішучості й відданості.

24 лютого 2022 року – день, коли світ для українців змінився назавжди. Ворог прийшов на нашу землю, і Олег Потапович не залишився осторонь. Він став до лав загону охорони порядку у своєму селі, допомагав підтримувати безпеку громади.

А вже у 2023 році він вирушив боротися на передовій і вступив до лав Збройних сил України. Гранатометник 3-го штурмового відділення 3-го штурмового взводу 10-ї штурмової роти 4-го штурмового батальйону, військова частина А4010. Його побратими знали: Олег – людина слова, воїн, на якого можна покластися.

Його останній бій відбувся 24 лютого 2024 року – рівно через два роки після початку повномасштабного вторгнення. Поблизу села Старорайське, Краматорський район, Донеччина, він віддав своє життя, захищаючи Україну.

Йому було 44 роки.

26 лютого 2024 року його поховали у рідній Петрашівці, де й почався його життєвий шлях. Він повернувся додому назавжди…

🌿 Пам’ятаємо. Розповідаємо. Не забуваємо.
Поділіться цим дописом, щоб ім’я Олега Лемешева завжди жило в серцях українців.

#ГероїНеВмирають #ВічнаПам’ять #ЗахисникиУкраїни #Пам’ятаємо #ЛемешовОлег