Життя, Зіньківська Отг, Суспільство
Дмитро Микитенко: 90 років життя та внесок в електромережу
🎉 Сьогодні свій 90-річний ювілей зустрічає житель Зінькова Дмитро Панасович Микитенко: цікавий співрозмовник, людина-історія, з відкритої книги спогадів якої можна черпати багатий матеріал по створенню та розширенню електромережі населених пунктів Полтавського краю. Його життєвий шлях – це яскравий приклад незламності духу та відданості своїй справі.
⚔️ Чимало випробувань випало на долю ювіляра: у війну на фронті загинув батько, та й сам він ледве не став жертвою війни, коли в руках вибухнув детонатор від німецької гранати, який хлопцеві так кортіло розібрати. З тих пір Дмитро Панасович застерігає усіх, а особливо дітей, не брати до рук незнайомих предметів, адже безпека понад усе.
🎓 Після школи розпочалося його незабутнє студентське життя із безсонними сесіями та роботою у будівельних загонах, що загартувало його характер і навчило цінувати кожну мить. Цей період став фундаментом для майбутніх звершень.
🔌 З дипломом Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства Дмитро Микитенко за направленням поїхав електрифікувати Великобагачанський район, роблячи свій вагомий внесок у розвиток регіону. А в 1965-му році був призначений директором Зіньківської електропідстанції, незмінним керівником якої залишався майже 30 років! Його професіоналізм та відданість справі зробили його справжнім лідером та надійним керівником.
🏡 Дмитро Панасович одружився на красуні Галі із рідних Шкурпелів та разом із сім’єю переїхав жити у Зіньків. Збудували будинок, народили та виховали трьох дітей – двох синів та доньку. Сім’я завжди була для нього опорою. У 2002-му році невблаганна смерть забрала берегиню роду у кращі світи, залишивши глибокий слід у серці.
🤝 Вийшовши на заслужений відпочинок, Дмитро Панасович не полишив активної громадської діяльності. Він очолив первинну ветеранську організацію РЕМу, за активну участь у ветеранському русі його портрет заносився до районної Дошки Пошани. Це свідчить про його небайдужість та бажання допомагати іншим.
⏳ Дев’ять десятиліть. Для історії – лише мить, а для людського життя – ціла епоха, сповнена подій, переживань і здобутків. Щиро вітаємо, Дмитре Панасовичу, із поважною датою! Ваша історія надихає.
🌿 Бажаємо міцного здоров’я, душевного спокою, турботи рідних та Божого благословення. Нехай кожен ваш день буде сповнений радістю та спокоєм. Дякуємо за ваш життєвий приклад, щоденну працю, любов до рідної землі та віру в Україну! Ваша спадщина – це приклад для майбутніх поколінь.


