🇺🇦Сьогодні минає друга річниця з дня загибелі Героїв – солдатів 103-ї бригади ТрО, жителів села Кожичі: Машівського Дмитра та Володимира Фіалки. Ця стаття присвячена пам’яті про їхню мужність та самовідданість, а також про їхній внесок у захист України.

🇺🇦Дмитро Машівський народився 10 листопада 1990 року в селі Кожичі. З дитинства він вирізнявся позитивним ставленням до навчання, про що свідчать його успіхи в Домажирській загальноосвітній школі. Його життя було прикладом наполегливості та прагнення до знань.

У період з 2007 по 2010 рік Дмитро навчався у Львівському технікумі м’ясної та молочної промисловості НУХТ, де здобув спеціальність «Виробництво м’ясних продуктів». Тут він проявив себе як здібний, спокійний та врівноважений студент. Його професійні навички стали в нагоді пізніше.

У рідному селі Дмитро користувався великим авторитетом і повагою серед односельчан. Він був опорою та розрадою для своїх батьків, а для молодшого брата Данила – добрим прикладом. Його підтримка та любов були безцінними для родини.

З 14 квітня 2010 року Дмитро проходив службу в 5-й аеромобільній десантній роті, військової частини А-0284, на посаді кулеметника. Він зарекомендував себе як грамотний та дисциплінований солдат, заслуживши повагу серед товаришів по службі.

Після завершення служби Дмитро влаштувався на роботу за фахом у ресторан «Пузата хата» у Львові. Тут він професійно виконував свої обов’язки, отримуючи визнання від колег. Саме в цьому закладі доля звела його з майбутньою дружиною Ганною. Їхнє кохання стало основою для створення щасливої сім’ї.

24 листопада 2012 року Дмитро та Ганна скріпили свої стосунки шлюбом, створивши сім’ю. У 2013 році в них народилася донечка Софійка, а у 2017 – синочок Іванко. Дмитро був люблячим батьком та турботливим чоловіком, для яких сім’я завжди була на першому місці.

У 2013–2014 роках Дмитро активно брав участь у Революції Гідності разом із друзями-односельчанами. Він стояв на захисті цінностей свободи та гідності.

У березні 2022 року, не вагаючись, Дмитро добровільно вступив до лав ЗСУ, до 103-ї бригади ТрО. Він мужньо боронив рідну землю від російських окупантів, продемонструвавши незламну волю та відвагу.

У пам’ять про Дмитра залишилися його мама Марія Семенівна, тато Володимир Климентович, дружина Ганна, донечка Софійка, синочок Іван та брат Данило. Його родина завжди буде пам’ятати про його героїзм та самовідданість.

🇺🇦Володимир Фіалка, головний сержант та командир міномета 103-ї бригади ТрО, також віддав своє життя за Україну. У мирний час Володимир працював у Нацполіції, але з початком повномасштабного вторгнення він зробив свій вибір – захищати Батьківщину.

Володимир народився 31 липня 1990 року в селі Кожичі у багатодітній родині. З дитинства він був оточений любов’ю та турботою.

Володимир навчався у місцевій школі, де особливу увагу приділяв предметам природничо-гуманітарного циклу, любив читати та цікавився історією України. Він був активним учнем, що підтверджують його перемоги в олімпіадах.

З 2008 року Володимир проходив строкову військову службу у Яворові, де освоював навики артилериста. Після служби вступив до Українського державного університету залізничного транспорту. Він займався спортом, брав участь у змаганнях з бігу та любив ходити в гори, заохочуючи друзів мандрувати Карпатами.

У 2011 році Володимир почав службу у ГУМВС у Львівській області, де працював старшим сержантом до початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року він вступив до лав ЗСУ, ставши командиром мінометного взводу в 103-й бригаді ТРО. Його рішення піти на захист Батьківщини було свідомим та мужнім.

Володимир завжди сподівався на перемогу та щасливе майбутнє у своїй родині. Він був світлою людиною, яка завжди мала щиру посмішку та багато планів на майбутнє.

У пам’ять про Володимира залишилися його мати Орися Іванівна, батько Петро Йосипович, брат Ігор, сестра Наталя та його дівчина. Його загибель стала великою втратою для всіх.

Захисники Дмитро Машівський та Володимир Фіалка загинули 23 березня 2023 року в боях на Харківщині. Вічна пам’ять Героям!