Сьогодні Бучацька громада глибоко сумує, адже в цей день було оголошено День жалоби. Ми прощаємося з мужнім Захисником України – Ігорем Слободяном, чиє життя трагічно обірвала жорстока війна. Віддати останню шану Герою прийшли його рідні, близькі, друзі, однокласники, побратими та численні мешканці громади, демонструючи єдність у скорботі. Церемонія прощання розпочалася біля рідної домівки Героя, продовжилася у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, де відбувся чин похорону. Люди зі сльозами на очах, зі скорботою та болем у серцях схиляли голови перед пам’яттю полеглого Воїна. Із сумною мелодією духового оркестру та з усіма військовими почестями Ігоря Слободяна поховали на кладовищі рідного села Підзамочок. Ігор народився у 1982 році. Він закінчив Підзамочківську школу, а потім здобув професію будівельника у Бучацькому ПТУ. Друзі та рідні згадують його як добру, чуйну людину, завжди готову прийти на допомогу. Для своїх братів та сестер він був дорогою і незамінною людиною. Наприкінці вересня 2023 року Ігор став на захист Батьківщини, служив старшим матросом, механіком-водієм танкового взводу. Побратими згадують його як порядного, відповідального та відданого патріота. На жаль, 11 вересня 2025 року, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Водянське на Донеччині, серце Ігоря перестало битися від ворожої атаки. Він віддав найдорожче – власне життя – за свободу та майбутнє України. Життя нашого Героя було коротким, але сповненим гідності та добрих справ. Він залишив по собі світлу пам’ять у серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав. Вічна пам’ять і слава Ігорю Слободяну! Його ім’я навіки залишиться у нашій пам’яті, а подвиг – у серці кожного українця.