Сьогодні Качанівка попрощалася з Героєм, Павлищем Андрієм Романовичем, солдатом 127-ї бригади тероборони. Він загинув 21 травня, у свій 50-й день народження, від важкого поранення, отриманого на бойовому завданні. Вічна пам’ять Герою!

Похорон Андрія Павлища відбувся під тихий дощ. Здавалося, що плаче не тільки небо, а й земля, вся Україна оплакує свого захисника.

Десятки людей прийшли попрощатися: рідні, побратими, друзі, односельці. У мовчазній скорботі відчувався нестерпний біль втрати. Важко знайти слова, щоб виразити цей смуток.

Можливо, життя Андрія не було сповнене гучних подій чи великих планів. Але коли Україна опинилася у біді, він не вагався. Він став на захист рідної землі, віддаючи всі свої сили. І врешті-решт, віддав найдорожче – своє життя. Просто, без зайвого пафосу, як справжній воїн і чоловік. Слава Герою!

Під час жалобної церемонії отець Ростислав зазначив:
«Андрій, як і кожен з нас, прагнув зробити щось корисне для України. Він зробив найбільше – віддав життя за Батьківщину».

Синові загиблого воїна було передано Державний прапор, яким була покрита труна, – останній батьківський дар. А сестра, пані Оксана, отримала Грамоту Пошани від Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського, як визнання героїчної служби її брата.

Світла пам’ять Андрію Павлищу! Його ім’я навіки вписане в історію України. Молимось за його душу, щоб Господь прийняв воїна в Царство Небесне та дарував вічне життя! Вічна пам’ять Герою!

🇺🇦 Герої не вмирають, пам’ять про них жива. Слава Україні!