Сьогодні, 16 лютого 2025 року, минає друга річниця з дня загибелі Героя України, Василя Володимировича Шаблія. Він був одним з найкращих синів України, воїном, який віддав своє життя, захищаючи Батьківщину. Василь народився 15 лютого 1977 року на Тернопільщині. У рідному селі Нестерівці про Василя розповідають як про патріота, який дуже любив Україну та колекціонував предмети історії. Його серцю був дорогий червоно-чорний прапор боротьби. Він був єдиним сином у батьків, добрим столяром, який з малечку допомагав родині. Після смерті батьків Василь спочатку жив один, а потім одружився та переїхав у село Воронівці Теофіпольської територіальної громади до коханої. Разом з дружиною Ольгою виховували донечку Олександру. Працював Василь на приватному підприємстві «ЛАН-ОІЛ ТРЕЙД» у м. Ланівці Тернопільської області. Василь був хорошою людиною, турботливим чоловіком, чудовим батьком, добрим зятем, надійним товаришем.

12 листопада 2022 року Василь був мобілізований до лав ЗСУ. Сержант Василь Шаблій служив в 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» на посаді стрільця-помічника гранатометника. Він мужньо бив ворогів на Донеччині, де і віддав своє життя за нас, за перемогу України 16 лютого 2023 року. Без чоловіка залишилася дружина, без батька – донечка. Місцем вічного спочинку Василя стало його рідне село Нестерівці Озернянської ТГ, що на Тернопільщині. Сьогодні всі, хто знав і пам’ятає Василя Володимировича, згадують його добрим словом та тихою молитвою. Це був сильний, відважний та мужній боєць, який до останнього свого подиху боровся за свободу, за мир, за вільну Україну. Схилімо голови. Світлий спомин про нашого воїна, мужнього оборонця української землі, відважного лицаря неба, назавжди залишиться у наших серцях. Низький уклін рідним та близьким воїна. Вічний спочинок та світла пам’ять Герою!