Сьогодні, 2 жовтня, виповнюється три роки від дня, коли війна забрала життя нашого земляка, солдата Збройних Сил України, водія інженерно-саперного взводу Візінського Миколи Степановича. Цей день є трагічною датою, що нагадує про високу ціну, яку ми платимо за свободу та незалежність нашої держави.

Микола Візінський загинув 2 жовтня 2022 року, отримавши несумісні з життям поранення біля населеного пункту Миколаївка, що на Донеччині. Його смерть – це невимовна втрата для його родини, друзів та всієї громади. Російська агресія забрала у нас не просто солдата, а життєрадісного, відважного та надзвичайно сміливого чоловіка, який назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав. Його мужність та самовідданість стали прикладом для багатьох.

За ці три роки, що минули з дня його загибелі, війна продовжує приносити горе та страждання українському народу. Але завдяки таким Героям, як Микола, наша боротьба за свободу та незалежність триває. Пам’ять про подвиг солдата Миколи Візінського надихає нас не здаватися та йти до перемоги. Ми пам’ятаємо кожного, хто поклав своє життя на вівтар перемоги, і щодня працюємо заради того, щоб їхня жертва не була марною. Кожен українець, який боронив нашу землю, заслуговує на вічну пам’ять та шану. Війна може відібрати життя, але не може зламати дух українського народу.

Нехай світла пам’ять про Миколу Степановича Візінського, нашого мужнього захисника, буде вічною. Його жертва не буде забута. Ми вдячні йому за кожен день, що ми маємо можливість жити під мирним небом.

Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях та у вільній Україні, за яку вони боролися!

Слава Україні!

Героям Слава!