Сьогодні, 20 травня, Україна схиляє голову в пам’ять про своїх відважних захисників. Минає третя річниця з дня трагічної загибелі нашого Героя, солдата Ткачука Романа Дмитровича, який був жителем села Чернятин. Його жертовний подвиг назавжди вписаний в історію нашої незалежності.

20 травня 2022 року, у селищі Верхня Врубівка Луганської області, Роман Ткачук віддав своє життя, виконуючи бойове завдання. Він мужньо стояв на захисті волі та суверенітету України від російських окупантів. Цей загиблий герой став прикладом незламності духу та безмежної любові до рідної землі. Кожен день його служби був наповнений відданістю, а його остання битва стала символом незламної волі українського народу.

Роман віддав найцінніше – своє життя – заради мирного неба над нашими головами, заради майбутнього українських дітей. У пам’яті рідних, друзів та всієї громади він назавжди залишиться не лише мужнім воїном, а й світлою, доброю людиною, що була сповнена рішучості та відданості. Його ім’я тепер навічно є частиною списку тих, хто ціною власного життя виборював право України на свободу та самостійність.

Глибоко сумуємо разом з родиною та близькими Героя. Немає слів, щоб загоїти цю невимовну рану втрати, але ми зобов’язані пам’ятати Романа Дмитровича та всіх полеглих захисників України. Їхня пам’ять живе в наших серцях, у кожній звільненій вулиці та в кожному дні мирного життя, що вони нам подарували. Важливо, щоб наступні покоління знали про ціну нашої свободи та шанували подвиги таких героїв, як Роман Ткачук.

Сьогодні, в цей скорботний день, ми знову схиляємо голови в глибокій скорботі, вшановуючи пам’ять героя. Його самопожертва є нагадуванням про те, що свобода не дається задарма, а виборюється в запеклій боротьбі. Ми ніколи не забудемо тих, хто поклав своє життя за Україну. Вічна і світла пам’ять загиблому герою Роману Ткачуку! Герої не вмирають! 🇺🇦

Відео про Романа Ткачука створено громадською організацією «Спогади крізь віки» на замовлення та за фінансування Городенківської міської ради, що підкреслює важливість збереження пам’яті про кожного захисника.