Сьогодні, 22 березня, ми відзначаємо третю річницю загибелі старшого стрільця Олексія Дзизюка, який віддав своє життя за Україну. 🇺🇦

Олексій Дзизюк народився в мальовничому селі Новопрокопівка Запорізької області. З юних років він демонстрував неабиякий інтелект та жагу до знань. Після закінчення школи вступив на біологічний факультет Запорізького державного університету, де його наукові інтереси розквітли в повній мірі. Під час навчання Олексій активно займався науковою, громадською та природоохоронною діяльністю, що свідчить про його широке коло інтересів та бажання зробити внесок у навколишній світ. Одним з його найвагоміших досягнень стало заснування Дружини з охорони природи при університеті, яка об’єднала однодумців та сприяла збереженню природних ресурсів. Його дослідження орнітології та екології стали основою для наукових статей, які він регулярно публікував.

У 1997 році Олексій здобув фах мисливствознавця, що відкрило перед ним нові горизонти професійної діяльності. Його було направлено на роботу до мисливсько-рибальського господарства «Майдан», де він згодом став керівником. З 2000 по 2013 рік Олексій очолював це підприємство, демонструючи високий рівень управління та відповідальності. В цей період він активно співпрацював із природоохоронними та екологічними організаціями, що підкреслює його відданість справі збереження природи. Наукова діяльність продовжувалась, а опубліковані статті стали свідченням його внеску в науку.

Олексій проживав із своєю родиною в селі Верещиця. Він був не тільки турботливим сім’янином, але й активним громадським діячем. Тричі обирався депутатом місцевої ради, що свідчить про його авторитет серед місцевих жителів та бажання брати участь у вирішенні проблем громади. Олексій добре знав історію та літературу України, що робило його не тільки освіченою людиною, але й справжнім патріотом.

Він був активним учасником Революції Гідності, що демонструє його громадянську позицію та відданість демократичним цінностям. У 2016 році Олексій підписав контракт із ЗСУ, приєднавшись до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Він брав участь в АТО/ООС на Донбасі, де захищав суверенітет та територіальну цілісність України. Після початку повномасштабного вторгнення російських військ він без вагань повернувся в бойовий підрозділ, демонструючи неймовірну мужність та відвагу.

Старший стрілець Олексій Дзизюк загинув у бою під Попасною на Луганщині, захищаючи рідну землю. Йому назавжди залишилося 46 років. Його героїчна смерть стала великою втратою для України.

Посмертно Олексій Дзизюк нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Його подвиг визнаний державою, а його ім’я назавжди залишиться в історії України.

В Олексія залишилися дружина Ольга, доньки Вікторія та Наталія. Дружина згадує його як турботливого, чуйного й розуміючого батька і чоловіка, справжню кам’яну фортецю для сім’ї. Його родина втратила коханого чоловіка та батька, але його пам’ять буде жити вічно.

Ми маємо пам’ятати, якою ціною здобувається наша незалежність, суверенітет, воля, мир і свобода. Найкращі сини й доньки України віддають за це свої життя, демонструючи неймовірну мужність та самопожертву. Ми повинні цінувати кожну мить миру та пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу.

Скільки б не минуло часу, ми ніколи не забудемо тих, хто не повернувся з війни. Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

🕯️ Вічна пам’ять і слава Герою Олексію Дзизюку!