Сьогодні, 23 травня 2025 року, сільський голова Віталій Кашик разом із представниками Ковельського РТЦК та СП виконали важливу місію. Згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського, за виявлену особисту мужність, відданість Батьківщині, захист суверенітету та територіальної цілісності України, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) було нагороджено Ігоря Миколайовича Тарасюка, жителя Любитова. Нагороду було передано дружині Героя, Лідії Іванівні. Пам’ять про Ігоря Тарасюка буде жити вічно.

Ігор Тарасюк загинув 14 червня 2024 року, захищаючи Україну від російських окупантів у Покровському районі Донецької області. Він служив старшим стрільцем-оператором механізованого відділення у званні молодшого сержанта. Його героїзм назавжди залишиться в нашій пам’яті.

Сільський голова Віталій Кашик, який особисто знав Ігоря Тарасюка багато років, поділився спогадами про нього:

– Ігор був людиною з великим авторитетом. Його знали і поважали не тільки в рідному Любитові, а й у всій громаді. Принциповий, чесний і наполегливий, Ігор Тарасюк використовував ці якості у своїй депутатській діяльності, щоб захищати інтереси своєї території на рівні Колодяжненської сільської ради. Він завжди був патріотом, і це стало вирішальним фактором: з початку повномасштабного російського вторгнення він пішов захищати Україну. Його рішення було зваженим і непохитним. Навіть після поранень він повертався на фронт, щоб оберігати свій дім, свою Батьківщину від жорстокого і підступного російського ворога. На жаль, ворожа куля обірвала його життя… Світла пам’ять Герою Ігорю Тарасюку!

Сільський голова висловив співчуття вдові Захисника та підкреслив, що багато поколінь українців будуть пам’ятати таких Героїв, як Ігор Миколайович Тарасюк. Пам’ять про Героїв України буде жити вічно.

Про Ігоря Тарасюка можна багато розповісти як про чудову людину та господаря: він був добрим чоловіком і батьком, багато працював на землі, займався бджільництвом та підприємницькою діяльністю. Важко назвати те, чого він не вмів робити, адже у нього були золоті руки. Крім того, він був творчою особистістю: писав пісні, любив співати і грати на гітарі. Дуже боляче, що війна забирає таких людей: чесних, справедливих, талановитих і багатогранних. Ім’я Ігоря Тарасюка назавжди вписане в історію України та її боротьби за незалежність. Герої не вмирають!