Сьогодні, 23 червня, Україна схиляє голову, вшановуючи пам’ять справжнього Захисника України, молодшого сержанта Осадчука Романа Івановича, мешканця мирного села Сороки. Минає друга річниця з того дня, коли його світле життя трагічно обірвалося, залишивши глибоку рану в серцях рідних, друзів та всього українського народу. Роман Іванович, як і тисячі інших наших героїв, поклав своє життя на вівтар свободи, захищаючи рідну землю від підступного ворога. Його загибель 23 червня 2023 року на околиці населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області стала наслідком жорстокого мінометно-артилерійського обстрілу. Цей день назавжди залишиться у нашій колективній пам’яті як символ непохитності духу та найвищої ціни, яку платить Україна за своє майбутнє, за захист кожного з нас. Війна – це страшний біль, що забирає найкращих синів і дочок нашої Батьківщини. Вона приносить незліченні страждання, руйнує долі та залишає по собі спустошення. Проте, саме в такі моменти розкривається справжня сутність українського народу – його непереможність, мужність та незламна воля до перемоги. Роман Іванович Осадчук був одним із тих, хто втілював ці якості. Він був справжнім Захисником, чиє ім’я буде вписане золотими літерами в історію України. У спогадах його рідних та бойових побратимів він назавжди залишився життєрадісним, впевненим у своїх силах та неймовірно сміливим чоловіком. Його посмішка, його впевненість та готовність стояти до кінця були прикладом для багатьох. Він віддав своє життя без вагань, аби майбутні покоління українців жили у вільній, незалежній та квітучій країні. Пам’ять про його подвиг має стати невичерпним джерелом натхнення для всіх нас, нагадуючи про те, заради чого ми боремося. Ціна наших мирних ранків, нашої свободи та суверенітету є надзвичайно високою, і вона вимірюється життями таких Захисників України, як Роман Осадчук. Ми зобов’язані завжди пам’ятати про цю ціну, про їхню жертовність та безмежну відданість ідеалам справедливості та волі. Кожен із нас має усвідомлювати, що Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях, у кожній краплі свободи, у кожному світанку, який вони для нас вибороли. Низький уклін родині Романа Івановича – його батькам, дружині, дітям, усім, хто знав і любив його. Їхнє горе безмірне, але й гордість за свого Захисника не має меж. Вічна слава та пам’ять Роману Осадчуку, нашому земляку, який навіки залишиться в пантеоні українських Героїв. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув за нашу незалежність, і будемо пам’ятати! Їхні імена викарбовані в історії, їхні подвиги передаватимуться з покоління в покоління. Ми вдячні за кожен день, за кожну можливість жити у вільній Україні. Нехай світла пам’ять про Захисника України Романа Осадчука завжди буде з нами, надихаючи на подальшу боротьбу за мир та перемогу. Слава Україні! Слава Героям!