Сьогодні, 27 червня, український народ вшановує третю річницю трагічної загибелі Маньковського Віктора Степановича, відважного військовослужбовця, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його пам’ять особливо шанують у рідній Врадіївській громаді, де він народився, виріс та звідки пішов захищати Батьківщину. Цей день є нагадуванням про неймовірну ціну, яку Україна платить у боротьбі за своє майбутнє.Віктор Маньковський був молодою людиною, сповненою життєвих планів, надій та безмежної любові до рідної землі. Як і тисячі його побратимів, він не вагаючись став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Його рішення було продиктоване глибоким патріотизмом та розумінням відповідальності за свою країну. Він мріяв про мирне майбутнє, про щасливе життя на вільній українській землі. Саме за ці мрії він віддав найцінніше – своє життя. Його героїчна загибель на полі бою 27 червня три роки тому залишила глибокий шрам у серцях родини, друзів та всієї громади.Подвиг Маньковського Віктора Степановича – це приклад незламного духу українського воїна, який бореться за справедливість і волю. Ця втрата є величезною, але пам’ять про його мужність надихає нас усіх. Він є символом справжнього патріота, який безстрашно став на захист рідної землі. Кожен, хто знав Віктора, згадує його як світлу, добру та віддану людину. Його жертва не буде марною, адже саме завдяки таким Героям Україна вистоїть і переможе.Сьогоднішній день у Врадіївській громаді розпочався з урочистих заходів на вшанування пам’яті Героя. Селищний голова разом із працівниками Врадіївської селищної ради, а також представники громадськості, зібралися, щоб віддати шану полеглому захиснику. Вони вшанували пам’ять хвилиною мовчання, що символізує глибоку скорботу та безмежну вдячність за його подвиг. Після цього до стели, встановленої на честь Віктора Маньковського, було покладено квіти. Ця стела слугує не лише місцем пам’яті, а й постійним нагадуванням про ціну свободи та героїзм тих, хто її виборює. Це місце, де громада може зібратися, щоб відчути єдність у скорботі та гордості за свого сина.Маньковський Віктор Степанович назавжди залишиться в історії Врадіївської громади та України як символ незламності та самопожертви. Його ім’я навічно вписане золотими літерами в літопис української боротьби за незалежність. Ми пам’ятаємо, пишаємося і ніколи не забудемо його героїчний вчинок. Подвиг українських воїнів, таких як Віктор, є фундаментом нашої майбутньої перемоги. Герої не вмирають – вони продовжують жити в наших серцях, у кожному вільному подиху та в кожному кроці до світлого майбутнього України. Його дух живе у волелюбній Україні, надихаючи наступні покоління на захист своєї землі.