Сьогодні, 28 березня 2025 року, ми згадуємо роковини смерті відважної захисниці України – Войцишин Надії (у дівоцтві Петруновська). Її життя, сповнене відваги та самовідданості, стало прикладом для багатьох. Надія народилася та виросла у Попасній. У 2014 році, коли розпочалася війна, сім’я Войцишин, рятуючись від російської агресії, переїхала з Луганщини до міста Любомль, де продовжила своє життя.

Мужня та цілеспрямована дівчина, Надія Войцишин, ще до повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ, свідомо обрала шлях захисника, вступивши до Збройних Сил України. Її відданість Батьківщині та непохитна віра у перемогу були прикладом для всіх, хто її знав. Життя офіцерки обірвалося 28 березня 2024 року в районі населеного пункту Тарасівка Запорізької області, де вона героїчно виконувала свій військовий обов’язок.

Надія пішла з життя у 26 років, дослужившись до звання капітана. Її життя було сповнене коханням та надіями. З майбутнім чоловіком познайомилася на службі. Плани на гучне весілля були відкладені, адже, як розповіла університетська подруга Юлія Барбарук, святкування вирішили перенести на час, коли Україна здобуде перемогу. Це свідчить про її віру в майбутнє та прагнення до миру.

У день поховання захисниці було сказано багато теплих і світлих слів спогадів про Надію, сповнених жалем та болем. Її втрата стала важким випробуванням для всіх, хто її знав, але пам’ять про неї продовжує жити в серцях українців.

З такими ж почуттями ми вшановуємо пам’ять Героїні і в сьогоднішній день, віддаючи шану її подвигу. Ми схиляємо голови у молитвах, згадуючи її мужність та самовідданість. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким та побратимам відважної захисниці. Вічна пам’ять і слава Героїні російсько-української війни. Її ім’я назавжди залишиться в історії України як символ мужності та незламності.