Сьогодні, 8 вересня, минає третя річниця з дня загибелі старшого лейтенанта Володимира Олександровича Дмитришина.🕯️🇺🇦

Володимир Олександрович Дмитришин, старший лейтенант, командир 2-ї батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону військової частини А 0998, народився 31 березня 2000 року в місті Хмільник. Саме тут минули його дитинство та юні роки. Володимир відвідував дитячий садок №5, а згодом вступив до 4-ї школи, де активно брав участь у спортивному житті навчального закладу.

Любов до спорту, що розпочалася з юності, супроводжувала Володимира протягом усього життя. Після закінчення школи він вступив до Львівської національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, обравши факультет ракетних військ і артилерії. Навчання в академії було насиченим, сповненим нових знайомств та цікавих подій. Проте, шкільна пристрасть до спорту продовжила розвиватися і у Львові, де Володимира було відзначено званням кандидата у майстри спорту України.

Він був одним із найкращих випускників свого факультету, завершивши навчання у 2021 році зі званням лейтенанта. Після академії Володимир розпочав службу у 24-й механізованій бригаді імені Короля Данила. У воєнний час йому було присвоєно звання старшого лейтенанта. За видатні заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, а також у зміцненні обороноздатності та безпеки України, Володимира було нагороджено Орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня. Він завжди плідно працював у команді офіцерів, гідно виконуючи свої обов’язки. Володимир часто мріяв про власний автомобіль, і серед побратимів здобув позивний «Тесла», адже завжди був сповнений енергії, наче акумулятор.

8 вересня 2022 року, під час виконання бойового завдання, Володимир Дмитришин отримав поранення, несумісні з життям. Він назавжди залишиться в наших серцях героєм України. Володимир також посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2021 р.) та орденом «Хрест Героїв».

У Володимира Олександровича залишилися його любляча мама Тетяна Михайлівна, батько Олександр Іванович, братик Назар, сестричка Анастасія та найменший братик Артем. Його пам’ять житиме вічно.

#герої_не_вмирають