Очільник Кремля Володимир Путін може спробувати здійснити напад на НАТО, навіть попри суттєве ослаблення Росії через триваючу війну. Таку оцінку ситуації надав міністр оборони однієї з країн Північної Європи. За його словами, Росія використовуватиме так звану «тактику салямі» – поступово і системно випробовуватиме міцність країн-членів Альянсу. Ці випробування проявлятимуться через гібридні атаки та агресивні дії в кіберпросторі, що вже спостерігається сьогодні, а також через загрози критичній підводній інфраструктурі.

Міністр оборони підкреслив, що потенційні спроби Володимира Путіна щодо НАТО є цілком реальними.

Водночас, він наголосив, що Альянс є «значно, значно, значно сильнішим за Путіна». Навіть маючи ядерний потенціал, Росія не володіє багатодоменними можливостями, притаманними НАТО, а також технологіями п’ятого покоління. Приклад, який продемонструвала ефективність цих технологій, можна було спостерігати в недавніх подіях. За словами міністра, російські системи не зможуть виявити наближення літаків F-35 чи бомбардувальників, оскільки вони є невидимими для їхніх радарів. Це свідчить про значну перевагу Альянсу як у повітряному, так і в багатодоменному вимірі.

Міністр оборони деталізував, що Москва використовуватиме тактику салямі, тобто послідовні невеликі дії, які разом створюють значний тиск. Це включатиме постійні гібридні методи, продовження кіберзагроз та цілеспрямовані дії проти підводної інфраструктури, що є ключовою для енергетичної та комунікаційної безпеки Європи.

На думку міністра, наразі надзвичайно важливо вживати проактивних заходів та пильно стежити за енергетичним сектором. Він зазначив, що Путін є експертом в енергетичній сфері, досконало розуміючи механізми функціонування ринків нафти й газу. «Ми залежимо від цього значно більше, ніж усвідомлюємо. Тому він спробує маніпулювати енергетичними системами», – заявив міністр оборони.

Він припустив, що саме маніпуляції енергетичними ресурсами можуть стати останньою межею перед прямою конфронтацією або спробою випробувати рішучість НАТО, атакуючи та ставлячи під сумнів дієвість Статті 5 НАТО про колективну оборону. Цей пункт, що зобов’язує всіх членів Альянсу прийти на допомогу атакованій державі, є наріжним каменем безпеки блоку. Саме тому, наголосив міністр, так важливо досягти мети у 5% ВВП на оборону. Це дозволить не лише зміцнити стійкість громадянських суспільств країн-членів Альянсу, але й продемонструвати високу військову спроможність. Таким чином, буде чітко показано: якщо буде спроба військового виклику, НАТО відповість усіма доступними засобами.

Нагадаємо, на нещодавньому саміті Альянсу лідери країн-членів погодили щорічне збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. Ці витрати розподілятимуться на такі категорії: 3,5% ВВП щорічно – на основні оборонні потреби за узгодженими стандартами Альянсу, а до 1,5% ВВП щорічно – на забезпечення захисту критичної інфраструктури, кібермереж тощо. Це стратегічне рішення підкреслює серйозність намірів Альянсу щодо підвищення своєї обороноздатності та готовності протистояти будь-яким загрозам, включаючи кіберзагрози та гібридні методи впливу.

Читайте також