У повсякденному житті ми часто стикаємося з різноманітними фізичними бар’єрами, які обмежують нашу свободу пересування та доступу до необхідних об’єктів. Наприклад, коли в сім’ї з’являється дитина, батьки раптово усвідомлюють, що значна частина магазинів, громадського транспорту та інших об’єктів інфраструктури стає недоступною для них. Навіть простий спуск з квартири може перетворитися на справжнє випробування, особливо якщо ліфт не працює. Літні люди, особи із захворюваннями опорно-рухового апарату, які потребують використання ходунків або тростин, а також ті, хто відновлюється після травм чи операцій, також гостро потребують безбар’єрного середовища, яке враховує їхні особливі потреби.

Фізична безбар’єрність – це набагато більше, ніж просто наявність пандусів. Це концепція, що передбачає забезпечення доступу до всіх об’єктів фізичного оточення для кожної соціальної групи, незалежно від віку, стану здоров’я, наявності інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання чи будь-яких інших ознак. Наявність сучасних ліфтів, широкі дверні отвори, повна відсутність турнікетів-вертушок, зручно розташовані кнопки, надійні поручні у вбиральнях, на сходах та в ліфтах, дублювання важливих написів шрифтом Брайля для людей з вадами зору, використання тактильних плиток для орієнтування, чіткі та контрастні написи – все це лише незначна частина елементів, що формують безбар’єрне середовище. Фізична безбар’єрність передбачає створення такого простору, де кожен громадянин, включно з людьми з обмеженою мобільністю, може вільно пересуватися та користуватися всіма можливостями, які надає суспільство, завдяки впровадженню принципів універсального дизайну. Важливість фізичної безбар’єрності важко переоцінити.

Безбар’єрність – це не просто бажання, а необхідна норма, яка повинна бути міцно закріплена на рівні кожної громади. Саме з цією метою була розроблена та затверджена Нацстратегія безбар’єрності, ініціатором створення якої стала перша леді України Олена ЗЕЛЕНСЬКА. Згодом Кабінет Міністрів України затвердив відповідний План заходів на найближчі роки, спрямований на реалізацію цієї стратегії.

До цього важливого документу увійшли першочергові заходи, запропоновані Міністерством розвитку громад та територій України (Мінрегіоном), які спрямовані на досягнення фізичної безбар’єрності. Зокрема, у цій сфері заплановані наступні ключові зміни:

• Удосконалення чинних державних будівельних норм, що регулюють питання інклюзивності будівель і споруд, закладів освіти (включаючи заклади дошкільної освіти), а також об’єктів благоустрою. Мета – забезпечити, щоб кожен новий об’єкт соціальної інфраструктури будувався з урахуванням вимог безбар’єрності.
• Запровадження нових, сучасних стандартів доступності об’єктів фізичного оточення, включаючи медичні заклади, громадські будівлі та об’єкти культурної спадщини.
• Гармонізація українських стандартів доступності, ергономічності та зручності побудованого середовища з кращими міжнародними практиками у сфері досягнення безбар’єрності фізичного простору.
• Посилення контролю за дотриманням вимог будівельних норм та підвищення відповідальності за їх порушення.
• Регулярне проведення моніторингу рівня безбар’єрності соціально важливих об’єктів.

Фізична безбар’єрність – це коли ти можеш вільно рухатись, не турбуючись про те, що може зупинити тебе на наступному кроці. Твоє місто має бути дійсно зручним для тебе – і не лише на словах.

ℹ️ Дізнайтеся більше про важливість спілкування без бар’єрів та основні складові безбар’єрності у «Довіднику безбар’єрності».

За матеріалами Ізюмської районної військової адміністрації

Опубліковано: 20.05.2025 16:25