З 1 жовтня 2025 року Сполучені Штати запроваджують нові обмеження для фармацевтичних компаній, які не мають виробничих потужностей на території США. Це рішення спрямоване на стимулювання переносу виробництва ліків до Америки.

Як пояснив Дональд Трамп, тарифи не стосуватимуться тих фармвиробів, для яких вже зведено або триває будівництво виробничих підприємств у США. Таким чином, адміністрація прагне змусити транснаціональні корпорації перенести виробництво ліків з Європи та Азії до Америки, що може суттєво вплинути на глобальний ринок фармацевтики.

Це нововведення є частиною ширшої тарифної політики. З наступного тижня США також запроваджують 25% мито на імпорт важких вантажівок, 50% – на кухонні шафи та меблі для ванних кімнат, а також 30% – на м’які меблі. Експерти відзначають значне розширення тарифного тиску, ініційованого Трампом.

Реакція ринків: Новина про запровадження нових тарифів вже спричинила падіння азійських бірж. Особливо сильно постраждали акції фармацевтичних компаній у Японії, Австралії та Південній Кореї, що свідчить про чутливість ринку до подібних торговельних заходів.

Хто під ударoм

• Виробники ліків, які ще не перенесли своє виробництво до США. Наприклад, діючі речовини для препаратів Ozempic та Wegovy (Novo Nordisk) виробляються в Данії. Важливі етапи виробництва препарату Mounjaro (Eli Lilly) здійснюються в Ірландії.

• Johnson & Johnson виробляє імунний препарат Stelara у Швейцарії, а протираковий Darzalex — у Данії.

• Bristol-Myers Squibb виробляє Opdivo переважно в Ірландії та Швейцарії.

• Novartis постачає Cosentyx і Entresto зі Швейцарії.

Таким компаніям доведеться доводити факт будівництва заводів у США, інакше їхні ліки можуть суттєво подорожчати.

Хто в безпеці

Багато фармгігантів вже активно інвестують у виробництво в США. Novo Nordisk будує завод у Північній Кароліні, а Eli Lilly оголосила про створення чотирьох нових виробничих майданчиків.

Юридичний механізм

Трамп використовує статтю 232 Закону про розширення торгівлі, яка дозволяє вводити тарифи без рішення Конгресу, якщо імпорт визнано загрозою для нацбезпеки. Цей механізм раніше застосовувався щодо сталі, алюмінію та автомобілів.

Очікується, що найближчими тижнями США можуть запровадити додаткові мита на імпорт напівпровідників, критичних мінералів, робототехніки та медичного обладнання.

У квітні Мінторг США розпочав розслідування щодо залежності від імпортних ліків та їхніх компонентів, що може стати підґрунтям для ще ширших торговельних обмежень.

Фармацевтичні компанії отримали ультиматум: до кінця вересня вони мають добровільно знизити ціни для уряду США до найнижчих міжнародних показників.

Аналітики вважають, що більшість глобальних корпорацій вже мають виробництво у США, тому вплив нових тарифів може бути мінімальним. Однак, під удар можуть потрапити ключові препарати, що виробляються виключно за кордоном, впливаючи на їх доступність та ціну.