Сьогодні, 3 липня, ми відзначаємо трагічну третю річницю з дня загибелі нашого відважного земляка, справжнього героя України — Віктора Костенка. Цей день є нагодою для глибокої шани та вдячності всім тим, хто поклав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Молодший сержант, уродженець села Цибулеве, загинув три роки тому, віддавши своє життя під час запеклих боїв за оборону Миколаївщини в умовах повномасштабного вторгнення. Його ім’я назавжди вписане золотими літерами в літопис української мужності.Віктор був серед тих, хто з перших днів агресії не залишився осторонь, відчуваючи обов’язок захищати рідну землю. Ще з 2015 року він активно брав участь у бойових діях на Сході України, демонструючи незламний дух у протистоянні ворогу. Особливо яскраво його мужність проявилася під час оборони Донецького аеропорту — легендарного символу стійкості та незламності українських військових. Там, серед “кіборгів”, він здобув неоціненний бойовий досвід і підтвердив свою відданість Батьківщині. З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, цей мужній воїн без вагань продовжив свій шлях у лавах Збройних Сил України, ставши прикладом для багатьох.Його останній бій, що відбувся 3 липня 2022 року, став яскравим свідченням найвищої мужності та самопожертви. У критичний момент, коли життя 20-річного побратима було під загрозою, Віктор, не роздумуючи, прикрив його своїм тілом. Ціною власного життя він надав молодому воїну шанс вижити, повернутися додому та продовжити боротьбу за вільну Україну. Цей героїчний подвиг воїна є взірцем безмежної любові до ближнього та до своєї країни, що назавжди закарбується у серцях.Віктор Костенко — це не просто ім’я, це символ незламності українського народу. Він довів, що такі цінності, як честь, відвага, відданість та любов до Батьківщини, є основою справжнього героя України. Його величний подвиг назавжди залишиться у нашій колективній пам’яті, надихаючи нові покоління українців на боротьбу за свободу. За свої видатні заслуги перед державою та народом, його було відзначено численними нагородами, серед яких медалі «Ветеран війни», «За участь в антитерористичній операції», «Учасник АТО», «Захисник Вітчизни», а також «За оборону рідної держави». Ці відзнаки є свідченням його непересічного вкладу у захист України.Сьогодні, три роки потому, коли ми згадуємо цього загиблого воїна, ми пам’ятаємо його не лише як безстрашного захисника, а й як люблячого сина, надійного друга та мудрого наставника для своїх побратимів. Пам’ять захисника, позивний якого був “Наставник”, житиме у спогадах його родини, бойових товаришів та всіх, хто мав честь його знати. Його приклад надихає нас бути гідними його жертовності та продовжувати боротьбу за ту Україну, за яку він віддав найцінніше. Нехай світла пам’ять про героя Віктора завжди буде з нами, а його дух веде нас до перемоги. Вічна слава та вдячність Герою!