Третя стаття в межах проекту “Тепло турботи: комфорт і обізнаність у паліативній допомозі”.

Психологічні аспекти догляду за хворим

Найбільш ефективним підходом до надання паліативної допомоги є мультидисциплінарний, що об’єднує зусилля медиків, психологів, соціальних працівників та інших фахівців. Тож, говорячи про паліативний догляд, слід приділити увагу і психологічній підтримці пацієнтів, яким надається паліативна допомога. Родичам та доглядальникам важливо не нехтувати порадами щодо психологічної підтримки, бо саме вони найчастіше знаходяться поряд із пацієнтом, а отже, великою мірою формують атмосферу навколо нього: таку, що сприятиме покращенню його стану або навпаки.

Ось кілька аспектів, на які варто звернути увагу:

1. Потреба в комунікації. Одним із найбільших викликів для пацієнтів є соціальна ізоляція. Тому організація відвідувань родичів, друзів або волонтерів може відігравати значну роль у їхньому емоційному стані. Спілкування дає можливість поділитися своїми думками, страхами та спогадами, що допомагає зменшити відчуття самотності.
2. Підтримка та розмови про важливе. Часто пацієнти мають потребу поговорити про питання, які їх турбують: це можуть бути думки про майбутнє, страхи або навіть незакінчені справи. Відкритий діалог допомагає полегшити емоційне напруження та створює атмосферу довіри, не уникайте таких діалогів і намагайтесь вести їх відверто.
3. Збереження гідності. Під час надання паліативної допомоги, яким би тяжким не був стан пацієнта, важливо пам’ятати: перед вами не тіло, а перш за все — людина, а це означає, що кожна дія має бути узгоджена з пацієнтом. Перед будь-якими маніпуляціями запитайте дозволу: “Чи можна я тебе торкнуся?” або “Чи зручно тобі, якщо я зроблю це зараз?” Це допомагає підтримувати відчуття контролю та зберегти гідність.
4. Пояснення без звинувачень. Пацієнти часто переживають через те, що їхній стан створює труднощі для інших. Важливо спілкуватися без звинувачень, пояснюючи свої дії та рішення.
5. Ставлення без змін. Ставтеся до пацієнта так само, як і до хвороби. Це означає, що навіть при значних фізичних змінах потрібно зберігати повагу та доброзичливе ставлення, залишати місце для гумору та радості, уникати жалості та схожих деструктивних емоцій. Наприклад: “Зараз я трохи підніму ліжко, щоб тобі було зручніше дихати, “Я маю зробити тобі цю процедуру. Я діятиму акуратно. Коли ми закінчимо, тобі стане легше” тощо.
6. Довіра та емоційна підтримка. Дозволяйте пацієнтам висловлювати свої емоції, навіть якщо вони здаються негативними або важкими. Проявляйте співчуття та підтримку, слухайте уважно, не перебиваючи. Поводьтесь як особа, якій можна довіряти: не засуджуйте, не вдавайтесь до стереотипів, говоріть відкрито.