?ТРОСТЯНЕЦЬКІ ОСВІТНІ, НАУКОВІ ТА КУЛЬТУРНІ ДІЯЧІ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ДИСКУСІЇ ПРО ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

В умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, під час жорстокої та несправедливої війни проти нас, нашої історичної спадщини, нашої самобутньої культури особливо актуальним є питання української мови, як мови, що є нашим генетичним кодом і маркером.

Тому, коли з’явився відкритий конкурс «Мовні вправи» для закладів культури з прифронтових територій, “Музейно-виставковий центр “Тростянецький” подав заявку і став одним із переможців.

Інституційну підтримку для проведення виставки картин і публічної дискусії надали тростянецьким музейникам для того, щоб створити простір для діалогу на тему мови, як інструменту деколонізації без нав’язування конкретних ідей чи ідеологій. Проект реалізується за підтримки фундації Artists Support Ukraine, а також агенції та ГО Port of Culture.

На виставці представлені 21 робота талановитих сучасних митців, таких як Алевтина Кахідзе, Дана Касміна, Ігор Гусєв, Оля Федорова, Валерій Ведута, аудіопроєкт Ельтурана Мамедова, які переосмислюють колоніальний досвід України через мистецтво.

На панельну дискусію “Українська мова як чинне формування національної свідомості” завітали люди, яким не байдужа ця тема: мовознавці, краєзнавці, фахівці бібліотечної та музейної справи, журналісти, які висловили свої думки щодо важливості застосування української мови в житті кожного українця.

Участь у дискусії взяли:

Ігор Мєдведєв, старший науковий співробітник КЗ «Музейно-виставковий центр «Тростянецький»;
Лариса Лампак, філологиня, директорка закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3;
Леся Шелест, журналістка, директорка КЗ «ТРК Тростянець»;
Надія Шевлякова, наукова співробітниця КЗ «Музейно-виставковий центр «Тростянецький», дитяча письменниця;
Микола Артюшенко – педагог, історик, краєзнавець, автор численних наукових робіт з історії рідного краю;
Анатолій Близнюк, керівник ГО “Паліцинська академія”, ректор цієї академії, засновник музею освіти у м. Суми, відомий сумський публіцист та краєзнавець, лауреат Канадської премії приятелів України;
Анатолій Баглай, відомий краєзнавець, дослідник історії рідного краю, громадський активіст;
Ангеліна Кулєшова, зберігачка фондів КЗ «Музейно-виставковий центр «Тростянецький»;
Людмила Коренська, організаторка екскурсій КЗ «Музейно-виставковий центр «Тростянецький»;
Людмила Єфремова, директорка Тростянецької публічної бібліотеки;
Альона Побац, педагог, заступниця директора КЗ «Музейно-виставковий центр «Тростянецький».

Дискусія виявилася цікавою і різноплановою, адже торкнулася теми розвитку української мови в нашій громаді та впливу війни на мовні питання. Науковці, історики та діячі культури обговорювали становлення та розвиток української мови як у всій Україні, так і в нашій місцевості. Досліджували вплив внесок в українську мову відомих митців Тростянеччини, таких як Микола Хвильовий, який залишив по собі великий літературний спадок.

Жваву дискусію викликали теми національної ідентичності, можливостей для популяризації української мови, та доповідь Ангеліни Кулєшової щодо лінгвоциду української мови — цілеспрямованої заборони та утисків української мови з метою її викорінення в Україні.

«Мова творить думку, культуру і народ, тому важливе питання захисту культурної спадщини, в тому числі нашої української мови під час військової агресії. – підсумувала результати дискусії в.о. директорки «Музейно-виставкового центру «Тростянецький» Аліна Толстих. – Без усвідомлення своєї ідентичності, без поваги до власного культурного надбання, не може існувати нація. Тому такі дискусії, ініціативи та громадська активність сприяють адаптації українського суспільства до воєнних викликів і закладають основу для майбутнього відродження нації.

Виставка «Мовні вправи» триватиме по 1 вересня у Будинку Леопольда Кеніга, з 9.00 до 18.00, без перерви. Комунальний заклад «Музейно-виставковий центр «Тростянецький» запрошує бажаючих долучитися до перегляду виставку картин сучасних митців, які викликають безумовно сильні емоції та спонукають нас до роздумів щодо важливості мови як ознаки української самоідентифікації.