# 📖***Натхненні вчителі: сіємо знання і добро***

💞Вони обрали шлях, що потребує щоденної віддачі, натхнення та справжнього покликання. Їхня робота – не лише про підручники й оцінки, а й про формування особистостей, підтримку, мотивацію і віру в кожного учня. Це – наші вчителі, які у шкільних класах стають прикладом, наставниками і другою родиною для дітей. Серед тих, хто сьогодні впевнено формує майбутнє української освіти, – і молоде покоління педагогів. Одна з них – Бушуєва Антоніна Іванівна, вчителька, яка щодня доводить: любов до професії, людяність і наполегливість здатні творити великі зміни.

Антоніна Бушуєва народилася в селі Осикувате П’ятихатської громади, в родині, де завжди цінували працю – її батьки все життя трудилися на землі, займалися сільським господарством. Навчалася у Зорянській загальноосвітній школі, там з 5 по 11 клас її класним керівником була вчителька математики Марина Дмитрівна Яблонська – людина, яка стала для Антоніни справжнім прикладом. Саме у неї дівчина перейняла сумлінність, відповідальність і любов до точних наук. Помітивши наполегливість учениці, педагог якось сказала: *«З тебе вийде чудовий учитель математики»*. Ці слова стали доленосними – Антоніна вирішила вступати до Криворізького педагогічного університету на спеціальність «Математика. Інформатика». *«Вже минуло 15 років після закінчення школи, а я все ще постійно повторюю фрази та приказки Марини Дмитрівни, використовую її методики в роботі. Завжди говорила, що якщо я хоч на 30% буду схожа на неї, то пишатимусь собою. У ній завжди був запал, креативність, культ предмету, справедливість, аргументованість, в міру суворість, її підтримка окриляла. Це зараз для залучення уваги дітей є безліч гаджетів, а у пані Марини була лише крейда і дошка – і в неї блискуче виходило зацікавити нас»*, – із захопленням згадує Антоніна. Це свідчить про глибокий вплив вчителя на формування майбутньої педагогичної діяльності.

📌Перше робоче місце після завершення навчання – П’ятихатська загальноосвітня школа № 1 (нині ліцей «Тріумф»). Тут, до речі, педагог працює і до сьогодні. Свої перші трудові дні Антоніна Іванівна згадує з усмішкою: *«Я була готова викладати математику й працювати з учнями середніх класів, але мене призначили вчителем інформатики у дітей, починаючи з 2 класу. Практика в університеті, звісно, була, та в реальному житті все інакше. Спершу було трохи страшно, але я швидко адаптувалася – і тепер із задоволенням навчаю дітей будь-якого віку»*. Цей етап став важливим кроком у професійному становленні молодого вчителя.

Наразі Антоніна Іванівна працює у «Тріумфі» 10 років і вже навіть випустила один свій клас у доросле життя в 2022 році. Педагог розповідає, що і зараз підтримує зв’язок зі своїми вихованцями: вітають один одного на свята, спілкуються при зустрічі та в соцмережах. *«Хтось зараз здобуває омріяний фах, хтось – вже будує кар’єру, а хтось – створив родину. Пишаюся кожною і кожним із них, вони всі – мої діти»*, – дуже тепло відгукується про своїх випускників вчителька. Це демонструє її щиру відданість своїй справі.

👩‍🏫Зараз під опікою Антоніни Іванівни 25 ліцеїстів 8-В класу. Ці діти – перші учні за програмою НУШ, дуже активні й талановиті. Вчитель розповідає, що на їхню долю перепало важке випробування – дистанційне навчання з 5 класу – не встигли звикнути до педагогів-предметників, так ще і всі уроки в форматі онлайн. Зараз вже легше, адже дітки відвідують ліцей, мають змогу вдосталь поспілкуватися між собою і бачити вчителів наживо, а у разі повітряних тривог продовжують навчання у комфортному укритті. Після вибухів у П’ятихатках школярі ще частіше перевіряють чати з повітряними тривогами, ще сумлінніше ставляться до небезпеки і спускаються у бомбосховище без нагадування. Пані Антоніна зазначає: *«Війна кинула і нам нові виклики. Сучасний учитель повинен бути дуже креативним та завжди мати запасний план, адже коли проводиш звичне навчання в класі і починається тривога, треба швидко діяти й організовувати освітній процес в укритті без потрібного для того реквізиту»*. Окрім цього, на думку Антоніни Іванівни, педагог нашого часу має бути компетентний, гнучкий, уважний, швидко реагувати у стресових ситуаціях та перетворювати заняття на інтерактив – щоб улюблені телефони в руках малечі ставали джерелом знань, а не іграшкою. Важливо розгледіти в кожному учні «родзинку» і розвивати цю особливість. У когось це – здібність до точних наук, у когось – до гуманітарних, у когось – вагомі здобутки у спорті, а хтось має інші таланти, які теж необхідно підтримувати. Це показує адаптивність та інноваційний підхід вчительки до викладання.

👩‍👧Донечка Антоніни Іванівни Лілія теж навчається в «Тріумфі» у 4 класі. Зараз дівчинці 9 років, але з самого малечку вона проводить час з мамою на роботі, тому освітній процес, зошити, книжки та дошка з крейдою для неї – звична справа. Ліля завжди розмежовує стосунки на роботі і вдома, навіть попри юний вік: при педагогах та учнях звертається до матері «Антоніна Іванівна» та відвідує групи інших викладачів з математики та інформатики. А коли юна дівчинка бачить вихованців мами, завжди розповідає вдома: *«Бачила твоїх дітей»*. Це свідчить про глибоку інтеграцію сімейного життя та професійної діяльності.

😊Поговорили і про педагогічний колектив. Антоніна Іванівна зізнається, що у перший рік вчителювання не дуже тісно спілкувалася з колегами – дівчина тільки завершила навчання, незвичним був новий простір і люди. А згодом вчитель гарно влилася в дружну освітянську спільноту і наразі працює у постійній підтримці та взаємодопомозі як з керівництвом ліцею, так і з іншими педагогами. З кожним роком колектив все більше поповнюється молодими фахівцями, а колеги поважного віку йдуть на заслужений відпочинок. Це відображає динаміку розвитку освітнього закладу.

Для відновлення сил та морального спокою після важких трудових буднів Антоніна з дочкою Лілією раз на тиждень влаштовують день без гаджетів – виїжджають на природу, дивляться фільми, грають в ігри – роблять все, щоб змінити обстановку і наповнитися енергією. Окрім цього, Антоніна Іванівна ще з років декретної відпустки має солодке хобі – випікає смачні торти: *«Це час медитації для мене, я люблю працювати з випічкою та декоруванням виробів наодинці зі своїми думками та улюбленою музикою. Якщо готую торт для нашої родини, звісно, допомагає і донька»*. Лілія завжди підтримує маму і з розумінням та повагою ставиться до роботи в галузі освіти, але сама пов’язувати життя з вчителюванням не планує – хоче стати поліцейською. Це демонструє багатогранність особистості вчительки та її ставлення до балансу між роботою та особистим життям.

Підсумовуючи нашу розмову вчитель говорить: «*За десять років педагогічного стажу інколи було важко, інколи втома брала верх і хотілося у відпустку, але ніколи не було думки про звільнення. Обожнюю дітей і завжди з радістю іду на улюблену роботу»*. Це слова справжнього професіонала своєї справи.

💐До професійного свята Антоніна Бушуєва бажає всім освітянам терпіння, ментального здоров’я, отримувати задоволення від роботи, наснаги, креативу, свіжих ідей та їх успішного втілення і, звісно ж, мирного неба над головою!

Шановні педагоги, ви – рушії змін і творці майбутнього, що щодня сіють знання й доброту у серця учнів. Нехай ваша праця дарує радість, визнання та віру в силу освіти!