Увага, сільгоспвиробники! Територія Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, а також прилеглі землі, стикаються із серйозною загрозою. Відповідно до Закону України «Про захист рослин», запроваджено особливий режим, що вимагає негайного обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель та пасовищ. Метою цих заходів є виявлення та недопущення подальшого поширення осередків із надпороговою чисельністю небезпечних шкідників – марокканської сарани (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus). Це критично важливо для збереження врожаю та економічної стабільності регіону.

Ці шкідники належать до групи саранових, які становлять надзвичайну небезпеку для сільськогосподарських культур. Вони визнані одними з найагресивніших та найбільш шкідливих комах у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження. Їхня поява часто є несподіваною, подібно до стихійного лиха, боротися з яким без належної підготовки вкрай складно. Щоб уникнути руйнівних наслідків, необхідно постійно здійснювати моніторинг у місцях їх потенційної резервації та при перших ознаках загрози оперативно вживати заходи з їхнього знищення.

Сарана – це типовий поліфаг, що означає її здатність поїдати практично всі рослини. Проте вона виявляє особливу перевагу до злакових культур, таких як кукурудза, просо, сорго та пшениця. Не гребує вона також очеретом і пирієм. На культурних рослинах ці комахи повністю об’їдають усі надземні частини, насамперед листя. На зернових культурах вони здатні відгризати колоски та поїдати соковиті плоди, що призводить до значних втрат урожаю.

Саранові поділяються на стадні та нестадні види. До стадних належать, зокрема, італійський прус, перелітна та марокканська сарана, які можуть збиратися у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення дорослих особин) і мігрувати на значні відстані. Дорослі особини здатні перелітати на десятки кілометрів за добу, а за сприятливих вітрів – до 200 км. Личинки також пересуваються, долаючи до 3-4 км за весь період свого розвитку.

Доросла особина італійського пруса досягає розміру 29-59 мм, має буре або зеленувате забарвлення. Передньоспинка оснащена гострим поздовжнім кілем, надкрила довгі з бурими плямами, а задні крила прозорі, іноді з жовтувато-зеленуватим відтінком біля основи. Личинки мають п’ять віків, з кожним линянням збільшуючись у розмірах та розвиваючи зачатки крил. Відродження личинок відбувається у травні-червні, залежно від погодних умов, а відкладання яєць самками триває з серпня по жовтень. Зимують яйця у ґрунті в спеціальних «ворочках», кожна з яких містить 20-24 яйця, розташовані на глибині 3-3,5 см. Ці шкідники мають одне покоління на рік.

Боротьба зі шкідниками повинна бути комплексною. Ненажерливість личинок зростає з їхнім віком, особливо за спекотної погоди (від +20 до +28°С). Високі температури провокують масовий рух личинок у пошуках соковитої рослинності, часто у посіви сільськогосподарських культур. Згуртовані куліги личинок здатні знищувати від 40% до 100% рослинної маси на своєму шляху. Ефективна боротьба зі шкідниками вимагає системного підходу.

Заходи боротьби з сарановими починаються з профілактики та регулярного обстеження угідь, особливо місць їхнього можливого скупчення. Обстеження найефективніше проводити вранці до 9:00 або ввечері після 18:00, коли саранові перебувають у стані відносного спокою на рослинах. Хімічні обробки є ключовим елементом захисту рослин та проводяться при чисельності 2-5 особин стадних видів на квадратний метр, або 10-15 особин нестадних. Основну масу личинок стадних видів слід ліквідувати на стадії III-IV віку, завершивши хімічні заходи до їхнього окрилення. Обробки рухомих куліг здійснюються із захопленням зони на 200-250 м від їхньої «голови», охоплюючи ділянку, що перевищує фронт руху куліги. Застосовувати слід лише дозволені до використання в Україні інсектициди, згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Окрім хімічних методів, ефективними агротехнічними прийомами восени є глибока відвальна оранка з боронуванням усієї площі, де були виявлені осередки шкідника, залежно від її використання (перелоги, пасовища тощо). За наявності 1-2 та більше ворочок з яйцями на квадратний метр та високої щільності саранових у попередній вегетації, необхідно планувати суцільні хімічні обробки для запобігання масовому відродженню.

У разі виявлення осередків марокканської сарани або італійського пруса негайно повідомте про це Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Своєчасна інформація та координація дій є запорукою ефективного захисту рослин та недопущення масового поширення цих шкідників на сільськогосподарські культури. Застосовуйте дозволені інсектициди з дотриманням рекомендованих норм та санітарних правил.

Михайло ЛЕВИЦЬКИЙ, державний фітосанітарний інспектор Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.