Увага! Небезпечні шкідники – марокканська сарана та італійський прус

Шановні аграрії та мешканці! У зв’язку із запровадженням особливого режиму захисту рослин у низці регіонів України, зокрема на території Борозенської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, та зважаючи на загрозу поширення сарани марокканської (Dociostaurus maroccanus) та італійського пруса (Calliptamus italicus) на сільськогосподарських угіддях, вкрай важливо приділяти максимальну увагу моніторингу та своєчасному виявленню цих небезпечних організмів. Саранові становлять надзвичайну загрозу для сільськогосподарських культур, адже ці комахи є одними з найагресивніших та найшкідливіших у світі. Особливо небезпечними є стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що призводять до колосальних збитків у сільському господарстві. Поява сарани часто є несподіваною, подібно до стихійного лиха, боротися з яким надзвичайно складно без завчасних дій. Щоб уникнути таких катастроф, необхідно постійно здійснювати моніторинг у місцях їх потенційної резервації та, у разі виникнення загрози, негайно вживати комплексні заходи для їхнього знищення.

Сарана є типовим поліфагом, що означає її здатність пошкоджувати практично всі зелені рослини. Втім, вона надає перевагу злаковим культурам, таким як кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також цукровим бурякам, соняшнику, овочевим культурам, очерету та пирію. На культурних рослинах ці шкідники об’їдають усі наземні частини, насамперед листя. На зернових культурах вони відгризають колоски та поїдають соковиті плоди, залишаючи після себе лише знищені поля. Циклічність розвитку саранових залежить передусім від погодних умов та сонячної активності. На території України поширено до 20 видів саранових, серед яких найбільшу небезпеку становлять італійський прус, сарана перелітна (азіатська) та марокканська сарана. Всі саранові мають одну генерацію на рік. За способом життя їх поділяють на стадні (італійський прус, перелітна та марокканська сарана) та нестадні види (кобилки, коники). Саранові періодично збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго). Скупчившись, сарана подорожує пішки, знищуючи всю рослинність на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 метрів, згодом – понад 1 кілометр, а через тижні здатні долати по кілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається в повітря і летить на висоті до 600 метрів, долаючи за добу до 300 кілометрів. Імаго та личинки грубо об’їдають листя, стебла, а також живляться насінням, завдаючи непоправної шкоди врожаю.

Незважаючи на те, що у деяких регіонах України, наприклад, на території Хмельницької області, масового поширення цього шкідника наразі не зафіксовано, вкрай необхідно провести комплекс профілактичних заходів для запобігання його можливого поширення. В умовах посушливої погоди ареал розповсюдження, чисельність та шкідливість сарани можуть значно збільшитися. Згідно з чинним законодавством, зокрема абзацом другим частини другої статті 18 Закону України “Про захист рослин”, підприємства, установи, організації всіх форм власності та громадяни зобов’язані систематично обстежувати угіддя, посіви, насадження, продукцію рослинного походження, сховища тощо. У разі виявлення поширення шкідливих організмів необхідно негайно інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин. Таким чином, усі землекористувачі повинні своєчасно організовувати обстеження посівів сільськогосподарських угідь з метою виявлення заселення їх сарановими та встановлення рівня шкодочинності. Особливу увагу слід приділяти неорним землям, багаторічним травам та пасовищам, що розташовані поблизу сільськогосподарських культур. У разі виявлення особливо небезпечних шкідників, необхідно негайно інформувати державних фітосанітарних інспекторів у районах або Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області за телефоном (0382) 65-07-34.

Звертаємо увагу керівників територіальних громад: відповідно до статті 9 Закону України “Про захист рослин”, місцеві органи виконавчої влади мають повноваження здійснювати контроль за проведенням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами заходів щодо захисту рослин. Вони також сприяють державним фітосанітарним інспекторам у виконанні ними службових обов’язків. Крім цього, на місцеві органи виконавчої влади покладено обов’язки створення надзвичайних комісій із боротьби з особливо небезпечними шкідливими організмами у разі їхнього масового розмноження та поширення, а також запровадження у межах компетенції особливого режиму захисту рослин на період масового розвитку та поширення цих шкідників. Порядок запровадження особливого режиму захисту рослин та заходи, що здійснюються на території з таким режимом, визначені статтями 14 та 15 Закону України “Про захист рослин”.

Система захисту від саранових повинна починатися з профілактичних заходів, а саме з регулярного обстеження місць резервації. Обстеження найкраще проводити після сходу сонця і до 9:00 ранку або з 18:00 до заходу сонця, коли саранові перебувають у стані відносного спокою на рослинах. Хімічні обробки проводять за чисельності личинок стадних видів 2-5 екземплярів на квадратний метр, нестадних саранових – 10-15 екземплярів на квадратний метр. Захист посівів від саранових починається з масової появи личинок першого віку. Основну масу личинок стадних саранових слід знищити до розвитку їх у ІІІ-IV віці, а хімічні заходи слід завершити до їхнього окрилення. Кулігу, що рухається, обробляють на площі за 200-250 метрів від її «голови», охоплюючи по спіралі ділянку, що перевищує фронт куліги. Обробки проводять інсектицидами згідно з “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Землекористувачам під час проведення захисних обробок посівів сільськогосподарських культур та інших територій необхідно суворо дотримуватися регламентів застосування засобів захисту рослин та правил техніки безпеки при роботі з ними. Це забезпечить збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл. Безумовним є дотримання вимог Державних санітарних правил ДСанПіН 8.8.1.2.001-98 “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві” та Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин. Важливо пам’ятати, що під час та після проведення винищувальних заходів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин необхідно дотримуватись заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних заходів та на межуючій з нею ділянці. Бджолярам необхідно завчасно вжити відповідні заходи для унеможливлення отруєння бджіл, зокрема ізолювати пасіки або вивезти їх на безпечну відстань.

У разі появи сарани на присадибних ділянках місцевим мешканцям рекомендується проводити винищувальні заходи за допомогою побутових оприскувачів із застосуванням засобів захисту рослин, дозволених для роздрібного продажу та використання населенням. Ефективна боротьба з цими шкідниками вимагає злагоджених дій від усіх учасників аграрного сектору та місцевих громад, а також постійного інформування та співпраці з фітосанітарними службами.

« повернутися