Болградська Отг, Суспільство
Боротьба з гризунами: захист врожаю та складів
### УВАГА: Загроза поширення мишоподібних гризунів! Сигналізаційне повідомлення для сільгоспвиробників
Проводиться **фітосанітарний моніторинг**, який виявив активну міграцію мишоподібних гризунів. Вони переміщуються з неорних земель, лісосмуг та скирт соломи на крайові смуги посівів озимого ріпаку, сходи озимої пшениці, багаторічні трави. Особливу небезпеку становить проникнення гризунів до складів, зерносховищ та елеваторів.
Гризуни, розміром 7-12 см, відзначаються високою плодючістю. За сприятливих умов вони масово розмножуються, спричиняючи значну шкоду сільськогосподарським культурам та запасам зерна. З настанням холодів щури та миші проникають у комори, пошкоджуючи врожай. Крім цього, гризуни можуть пошкодити матеріали, кабелі, електроніку, а також зіпсувати комбікорма та харчові продукти, що зберігаються.
**Мишоподібні гризуни** є небезпечними й з епідеміологічного погляду. Вони можуть бути переносниками серйозних захворювань, таких як чума, енцефаліти, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія, токсоплазмоз, геморагічна лихоманка та інших.
Наявність гарних, дружних сходів озимих зернових культур створює сприятливу кормову базу для популяції мишей та полівок. Однак, миші є чутливими до охолодження та намокання. Навіть незначне зниження температури (до +9…+10 ˚С) у дощову погоду призводить до їх загибелі. Наразі погодні умови стримують масове розселення гризунів на сільськогосподарські культури. Проте, зі зниженням температури повітря та за відсутності тривалих дощів очікується подальша їх міграція, збільшення чисельності та шкодочинності.
За видовим складом переважають звичайна полівка (95%) та курганчикова миша (5%). Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини», що іноді потребує пересіву пошкоджених ділянок. Полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, отримують основну енергію зі з’їденого насіння, а харчуючись лише зеленими рослинами, гинуть через 2-3 дні.
### Профілактика та боротьба з гризунами
Необхідно проводити **систематичне обстеження** сільськогосподарських посівів, неорних земель та лісосмуг для визначення заселеності угідь та чисельності колоній мишоподібних гризунів. Це дозволить здійснити ефективний та своєчасний захист.
За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектар застосовуються рекомендовані родентициди, що містяться у «Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Всі хімічні родентициди є антикоагулянтами крові, що порушують процеси згортання крові у гризунів. Загибель шкідників настає протягом 3-10 днів. Обробки, за необхідності, рекомендовано повторювати через 7-10 днів.
Запобігання розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів включає дотримання агротехнічних заходів: знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи та своєчасний основний обробіток ґрунту.
#### Для запобігання появі гризунів у складах та зерносховищах необхідно:
* Очистити приміщення від сміття та брухту.
* Перекрити доступ до їжі та води.
* Забезпечити кращий доступ для природних хижаків до місць проживання гризунів.
* Створити й підтримувати міцні перепони довкола комори, стінки яких гризуни не зможуть прогризати.
* За необхідності застосовувати фізичні й біологічні методи боротьби (мишоловки, клейові пастки тощо).
* У складах, зерносховищах, закритих приміщеннях та в побуті ефективно використовуються отруєні принади.
При роботі з будь-якими родентицидами чи приманками необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки та діяти виключно згідно з інструкцією застосування.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів слід проводити лише при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та тільки дозволеними препаратами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання та мають відповідне Посвідчення. При роботі з засобами захисту рослин слід керуватися Державними санітарними правилами та нормами ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.
Валентина КУЛАКСИЗ
Державний фітосанітарний інспектор


