УВАГА! ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ЗАБОРОНИ СПАЛЮВАННЯ СУХОЇ РОСЛИННОСТІ ТА ЇЇ ЗАЛИШКІВ

Спалювання листя та сухої трави – надзвичайно шкідлива практика, яка має багато негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров’я людини. На жаль, багато українців не усвідомлюють всю серйозність цієї проблеми. При спалюванні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі утворюється бензопірен, який може викликати рак. Крім того, з димом у повітря потрапляють діоксини – одні з найотруйніших речовин для людини.

На присадибних ділянках рослини часто обробляють пестицидами, які також вивільняються при спалюванні листя або трави. Найбільше пестицидів міститься в бадиллі картоплі, яке ми активно обприскуємо від колорадського жука. Тому питання заборони спалювання сухої рослинності є надзвичайно актуальним.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що значно посилює забруднення атмосфери. При спалюванні, наприклад, поліетиленового пакету, в повітря виділяється до 70 різних хімічних сполук, більшість з яких отруйні. Саме вони часто викликають першіння в горлі та кашель. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, крім вищезазначеного, утворюється канцерогенна сажа та оксиди сірки, що сприяють респіраторним захворюванням. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не може протистояти мікробам. Особливо небезпечно це для людей з бронхітами, бронхіальною астмою, ринітами або тонзилітами. До вогнищ нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Прикро визнавати, але найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний. Особливо шкідливий цей дим для хворих із легеневою патологією.

Окрім безпосередньої загрози здоров’ю, спалювання листя та сухої трави призводить до серйозних екологічних проблем:

1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, зокрема сонечка, що знищує популяцію попелиць. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розмноження шкідників навесні.
2. Спалювання листя руйнує ґрунтовий покрив, вигорають рослинні залишки, гинуть мікроорганізми, що утворюють ґрунт. Крім того, вони гинуть від важких металів, які утворюються при горінні.
3. При природному розкладанні листя поживні речовини повертаються в ґрунт. При спалюванні утворюється зола, яка є поганим добривом, що призводить до збіднення ґрунту.
4. На природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав, пошкоджує дерева та кущі.
5. Знищення листяної підстилки збільшує промерзання ґрунту в 2-4 рази.
6. Спалювання трави на присадибних ділянках або стерні на полях загрожує поширенням вогню на природні території, що веде до порушення законодавства та знищення рослин і тварин.
7. Виникає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
8. При спалюванні стерні під високовольтними лініями електропередач, густий дим може стати причиною короткого замикання.
9. Дим від вогнищ в туманні дні утворює смог, погіршує видимість на дорогах та викликає проблеми зі здоров’ям.
10. Задимлені населені пункти споживають більше електроенергії для освітлення.

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш екологічним способом утилізації опалого листя є компостування. Компост містить необхідні рослинам поживні речовини. Щорічне прибирання листя в парках зменшує приріст деревини. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м, на основу шаром 25 см кладуть землю. Кожен шар листя не більше 30 см. Можна додавати пташиний послід, харчові рештки, пересипаючи землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Готовий компост – однорідна темна маса. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8 місяців.

Компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування забезпечує рівномірне зволоження. Використовувати компост як добриво можна через рік. Його корисні властивості зберігаються протягом 4 років. Компост використовують для підживлення дерев і кущів.