CBAM та українська продукція: Всеукраїнська енергетична асамблея закликає до дій. Всеукраїнська енергетична асамблея звернулася до Кабінету Міністрів України з терміновим закликом ініціювати офіційне звернення до Європейської Комісії. Мета – запровадження тимчасових виключень із дії механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) для української продукції. Це питання є надзвичайно важливим для підтримки конкурентоспроможності українських підприємств на європейському ринку.

Голова Асамблеї Іван Плачков у своєму офіційному зверненні до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля підкреслив, що CBAM, який набуває чинності з 2026 року, вже на етапі перехідного періоду становить значні ризики для експорту енергоємної продукції з України, зокрема електроенергії та металопродукції. Впровадження CBAM може мати серйозні наслідки для української економіки.

За словами Всеукраїнської енергетичної асамблеї, автоматичне застосування “вуглецевого мита” може призвести до значної втрати експортних надходжень, скорочення інвестицій, необхідних для модернізації енергосистеми, та ускладнення процесу відновлення зруйнованої інфраструктури. Це негативно позначиться на економічному розвитку країни.

“Асамблея наголошує на необхідності розробки спеціального підходу до впровадження CBAM щодо українського експорту. Зокрема, вважаємо за доцільне розглянути можливість запровадження механізму відтермінування або перегляду вимог CBAM на період дії воєнного стану в Україні”, — йдеться у зверненні. Такий підхід дозволить українським підприємствам адаптуватися до нових вимог без значних фінансових втрат.

Асамблея посилається на положення частини 7 статті 30 Регламенту (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість звернення третіх країн, що зазнали впливу “непередбачуваних та неспровокованих подій із руйнівними наслідками для економіки та промисловості”, з проханням про тимчасове пом’якшення вимог CBAM. Важливо, щоб Україна скористалася цією можливістю для захисту своїх економічних інтересів.

Підкреслюється, що відповідна процедура з боку України ще не була офіційно розпочата. Тому звернення до Кабінету Міністрів має на меті активізувати цей процес.

Члени Всеукраїнської енергетичної асамблеї звернули особливу увагу на вразливість енергетичного сектору, який суттєво постраждав від війни, і наразі не має можливості швидко адаптуватися до вимог декарбонізації. Енергетична галузь потребує значної підтримки та інвестицій для відновлення та модернізації.

“Підприємства електроенергетики наразі не мають ані технічної, ані фінансової спроможності впровадити повноцінні заходи з декарбонізації у короткостроковій перспективі”, — наголошується в документі. Це створює додаткові перешкоди для адаптації до вимог CBAM.

Також у ВЕА зазначають, що значна частина енергетичної інфраструктури зруйнована, окупована або працює з високим рівнем ризиків. Це ускладнює виконання вимог щодо скорочення викидів.

“Приймаючи до уваги надскладні умови функціонування енергетичного комплексу України, звертаємося до Вас, шановний Денисе Анатолійовичу, із проханням якнайшвидше ініціювати процедуру звернення до Європейської Комісії відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту CBAM з метою захисту національних економічних інтересів та забезпечення конкурентоспроможності української продукції на ринку ЄС”, — закликав голова ВЕА Іван Плачков.