Глобальні
Видобуток сланцевого газу: плани України та екологічні ризики
Україна активно розробляє стратегії для інтенсифікації видобутку сланцевого газу, прагнучи впроваджувати передові технології, що викликають обґрунтовані занепокоєння екологічних організацій. Розробка сланцевого газу може мати значний вплив на енергетичну незалежність країни.
На тлі поступової відмови європейських країн від російського скрапленого газу, Україна активно шукає приватних інвесторів для масштабного впровадження технологій гідророзриву пласта (фрекінгу) з метою освоєння власних значних запасів сланцевого газу.
З допомогою залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, видобуток сланцевого газу планується зосередити насамперед у західних регіонах України. Міненерго активно використовує дипломатичні канали для залучення приватних інвестиційних фондів, готових до значних ризиків, для фінансування буріння та залучення технологічних партнерів у сфері видобутку сланцевого газу. Під час нещодавнього енергетичного форуму в Азербайджані українські урядовці активно представляли потенціал України як перспективного центру видобутку сланцевого газу, акцентуючи увагу на конкретних геологічних зонах, придатних для технології фрекінгу, зокрема, на геологічній зоні Львів-Люблін, розташованій на кордоні з Польщею, яка характеризується як найбільш сприятлива для фрекінгу. Також перспективним вважається сланцевий блок “Олеська”, запаси якого оцінюються в межах 0,8-1,5 трлн кубометрів сланцевого газу.
У Міненерго зазначають, що Україна має певний позитивний досвід застосування передових технологій буріння на вже існуючих свердловинах, а також провела ряд експериментальних випробувань, які підтверджують значний потенціал країни для фрекінгу. Проте для реалізації цих планів необхідні значні інвестиції та сучасне іноземне обладнання. Адміністрація президента Володимира Зеленського має намір спростити бюрократичні процедури та оптимізувати регуляторне середовище для залучення потенційних інвесторів у видобуток сланцевого газу.
За словами джерел, розробку та видобуток сланцевого газу можна швидко налагодити, використовуючи наявну розвинену газову інфраструктуру з можливістю виходу на європейський газовий ринок. Україна володіє достатніми запасами традиційного газу для покриття внутрішніх потреб і потенційного перетворення на нетто-експортера, а видобуток сланцевого газу матиме значний позитивний вплив на економічний розвиток країни.
Що таке гідравлічний розрив пласта
Гідророзрив пласта – це прогресивний промисловий метод видобутку підземних копалин. За оцінками фахівців Укргазвидобування, цей метод дозволяє значно збільшити обсяги видобутку газу зі свердловини та отримати доступ до раніше недоступних запасів. Суть методу полягає в закачуванні під високим тиском великих об’ємів спеціальної рідини (зазвичай суміші води, піску та хімічних реагентів) в підземні пласти. Це спричиняє утворення тріщин в породі, через які газ вивільняється та викачується на поверхню.
Проте, цей метод видобутку газу викликає занепокоєння серед екологічних організацій. Національний екологічний центр України наголошує на ризиках, пов’язаних з використанням значних обсягів води. Наприклад, для розробки свердловин блоку “Олеська” знадобиться об’єм води, еквівалентний трирічному споживанню міста Івано-Франківськ. Крім того, наразі не існує ефективних технологій очищення використаної води, яка перетворюється на токсичні відходи, що залишаються під землею і можуть забруднювати ґрунтові води. Під час гідророзривів хімічні речовини потрапляють в атмосферу, що створює додаткові ризики для здоров’я місцевих жителів.
Ситуація на газовому ринку Європи
Європейські енергетичні ринки відчувають значний тиск внаслідок припинення поставок російського газу. Одним з ключових питань є забезпечення заповнення українських газосховищ об’ємом 32 млрд кубометрів до початку наступного опалювального сезону.
Успішна реалізація української стратегії сланцевої революції та створення експортних надлишків газу дозволить уникнути необхідності подальшого закачування європейського газу в українські сховища.
Крім того, експорт українського сланцевого газу може призвести до значного скорочення європейського попиту на енергоносії та суттєвого зниження цін на енергоносії в усьому світі.
На початку літа спостерігалося зростання цін на газ в Європі, що було частково зумовлено скороченням поставок з Норвегії.
Однак, Європейський Союз зберігає намір скоротити імпорт російського газу. Європейська комісія планує представити проєкт нормативних актів щодо поетапної відмови від імпорту російських енергоносіїв до кінця 2027 року.


