Понад сто років єдиному орнаменту, який дійшов до нас із давнини, – це дерево-тризуб.

Писанка зафіксована в альбомі «Опис колекції народних писанок» за редакцією Сергія Кульжинського, 1899 рік. У книзі є чорно-білий ескіз без назви та текстовий опис. Жодної іншої писанки Олександрійського району не збереглося.

Писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич дослідила та відтворила автентичну писанку – у неї входить ясно-зелена, червона і гірчична барви. Такі відтінки на писанках зустрічаються нечасто. Цей унікальний витвір мистецтва, що сягає корінням у давнину, має особливе значення для культурної спадщини Олександрійщини. Його орнамент, що зображує дерево-тризуб, є свідченням майстерності та творчого генія наших предків. Збереження та відродження таких автентичних зразків народної творчості є надзвичайно важливим для формування національної ідентичності та передачі культурних цінностей наступним поколінням. Ірина Михалевич, відома писанкарка з Олександрії, присвятила багато часу дослідженню та відтворенню цієї символічної писанки. Її кропітка робота дозволила повернути до життя цей унікальний орнамент, використовуючи автентичні кольори: ясно-зелений, червоний та гірчичний. Ці кольори, що рідко зустрічаються на сучасних писанках, додають виробу особливої глибини та історичної автентичності. Кожна деталь, кожен вигин лінії в цьому орнаменті розповідає свою історію, пов’язану з віруваннями, традиціями та побутом наших пращурів. Ця писанка є не просто предметом мистецтва, а й важливим історичним документом, що свідчить про багатство української культури. Її значення виходить за межі суто естетичної цінності, торкаючись глибоких пластів національної пам’яті та культурної спадщини. Це справжній скарб, який потребує збереження та популяризації.