Уявіть ситуацію: троє людей різного зросту спостерігають за спортивною подією через паркан. Одна людина бачить все чудово, друга мусить витягувати шию, а третя взагалі нічого не бачить. Як забезпечити комфорт для всіх? Підставити стільці? Це вирішить проблему для двох, але залишить першу людину без зручностей. Ідеальне рішення – прибрати паркан, щоб кожен міг вільно насолоджуватися грою. Але чому люди стоять за парканом? Можливо, вони не знають, де вхід, або не мають коштів на квитки. Наше завдання – запросити їх приєднатися до нас на трибунах. Це і є системне усунення бар’єрів, яке втілюється на державному рівні.

Державна політика безбар’єрності передбачає формування такого підходу, за якого кожна людина в Україні матиме вільний доступ до всіх сфер життя: навчання, кар’єрного зростання, вільного пересування країною тощо. У квітні 2021 року була затверджена Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору. Ця стратегія, розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та відповідно до Указу Президента України, розрахована до 2030 року і охоплює шість ключових напрямків для усунення бар’єрів.

Перший напрямок – фізична безбар’єрність. Він передбачає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше оточення – будівлі, вулиці, транспорт – має бути фізично доступним для всіх, включаючи маломобільні групи населення: людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з маленькими дітьми та інших.

Другий напрямок – суспільний і громадянський. Його мета – створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті. Кожна людина повинна відчувати свободу самовираження, не зазнавати осуду через свої індивідуальні особливості. Навпаки, наша різноманітність має посилювати та розвивати суспільство.

Третій напрямок – економічний. Він спрямований на забезпечення умов для працевлаштування та захисту від дискримінації. Також цей напрямок передбачає створення можливостей для отримання фінансування для започаткування власної справи.

Четвертий напрямок – освітній. Саме з освіти все починається: кожна людина повинна мати доступ до якісної освіти протягом усього життя. Держава активно працюватиме над цим у рамках цього напряму.

П’ятий напрямок – цифровий. У ХХІ столітті це сфера, без якої неможливо уявити сучасне життя. Цифрова безбар’єрність означає забезпечення доступу всіх соціальних груп до онлайн-послуг та інтернету.

Шостий напрямок – інформаційний. Його мета – створення умов, за яких люди, незалежно від мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати інформацію та використовувати необхідні технології.

Усунення бар’єрів також включає роботу зі стереотипами та міфами щодо різних груп населення. Наша мета — побудувати суспільство, де кожен почувається комфортно та має рівні можливості.

За матеріалами Довідника безбар’єрності
https://bf.in.ua/