Щоденна тривога та відчуття порожнечі стали невід’ємною частиною життя Наталії, мешканки невеликого села у Криворізькому районі. Її син, відважний боєць Збройних Сил України, зник безвісти на три довгі місяці. Це був період, коли кожен дзвінок чи повідомлення ставали недосяжною мрією, а думка “я живий” — єдиним бажаним повідомленням. Невизначеність перетворилася на найважче випробування для Наталії, занурюючи її у вир страху вранці та болючих роздумів ввечері. Апатія та втрата інтересу до всього, що колись приносило радість, стали її постійними супутниками. Навіть спілкування з найближчими людьми стало тягарем. Світ навколо здавався чужим та ворожим.Та навіть у глибині відчаю, у серці Наталії жевріла крихітна іскра надії. Це була надія не лише на повернення її сина, але й на власну здатність подолати цей нестерпний тягар невідомості. Зрештою, Наталія зробила рішучий крок: вона наважилася звернутися по допомогу до психологині мобільної команди одного важливого проєкту. Вона не одразу вірила, що така психологічна підтримка може дійсно допомогти, але потреба у змінах була сильнішою за сумніви.На першій зустрічі психологиня Валентина виявила надзвичайну чуйність. Вона не поспішала “розбирати” складні емоції Наталії, а натомість зосередилася на наданні інструментів для самодопомоги. Наталія навчилася простих, але ефективних дихальних вправ, які миттєво допомагали заспокоїтися, та технік заземлення, що дозволяли вгамувати внутрішню бурю тривоги. Вже після цієї першої сесії Наталія відчула помітне полегшення, достатнє для того, щоб знайти сили повернутися на наступну зустріч з психологинею. Це був перший крок на шляху до відновлення ментального здоров’я.З кожною наступною зустріччю, стан Наталії стабільно покращувався. Вона почала краще спати, поступово відновлюючи щоденні справи, які раніше здавалися неможливими. З часом на її обличчі знову з’явилася посмішка. Життя поволі, але впевнено, поверталося до неї, підтверджуючи ефективність психологічної підтримки. Ця історія є яскравим прикладом того, як своєчасна допомога може повернути людину до повноцінного життя, навіть після пережитих жахливих подій.Одного дня, коли Наталія вже відчувала себе значно сильнішою, пролунав дзвінок з незнайомого номера. Вона вагалася, чи варто відповідати, але внутрішнє відчуття підказало їй зняти слухавку. “Мамо, це я…” – почула вона слабкий, але такий довгоочікуваний голос сина. Він був поранений і знаходився у полоні, але, найголовніше, був живий. У той критичний момент, коли емоції могли б повністю поглинути її, дихальні техніки, яким навчила Валентина, допомогли Наталії зберегти самовладання та не зламатися від потоку почуттів. Це ще раз довело, наскільки цінною є професійна психологічна допомога в екстремальних ситуаціях.На останній зустрічі з психологинею Наталія була вже зовсім іншою людиною — спокійною, наповненою внутрішньою силою та впевненістю. Вона щиро подякувала Валентині зі словами: “Ви повернули мене до життя. Тепер я маю сили чекати на сина.” Ця зворушлива історія стала можливою завдяки масштабному проєкту, спрямованому на покращення фізичного та психічного здоров’я внутрішньо переміщених осіб, тих, хто повертається додому, та вразливого місцевого населення, постраждалого від війни, у регіонах Сходу та Півдня України. Цей проєкт фінансується міжнародними партнерами та реалізується благодійними організаціями. У його межах активно працюють мобільні мультидисциплінарні команди, які надають комплексну медичну та психологічну підтримку навіть у найвіддаленіших населених пунктах. Ми завжди поруч — навіть тоді, коли здається, що навколо панує лише темрява. Бо іноді саме підтримка, надана у потрібний момент, може врятувати життя та повернути надію. Це не просто слова, це реальні історії, як історія Наталії, що демонструють життєву важливість гуманітарних ініціатив та психологічної допомоги, доступної для тих, хто її найбільше потребує.#humedica #ukraine #mobilemedicalunit #humanitarianaid #UkraineHilfe #humanitäreHilfe #100PERCENTLIFEDNIPROVREGION #HUMANITARIANRESPONSE