У бою за Україну загинув Ян Ізотов.

Ян Ізотов, відданий військовій присязі та народу України, мужньо загинув 20 березня 2024 року, захищаючи нашу свободу та незалежність. Трагічна подія сталася поблизу населеного пункту Тоненьке, що на Донеччині, в Покровському районі. Ця втрата є глибоким ударом для всіх, хто знав цього сміливого воїна.

Ян Костянтинович Ізотов народився 25 квітня 1989 року у місті Слов’янськ на Донеччині. У 1991 році його сім’я переїхала до міста Лозова. З першого до одинадцятого класу Ян навчався у Лозівській школі №8. Він зростав у неповній багатодітній родині, тому з юних літ звик до праці та відповідальності. Завжди дбав про своїх брата і сестру, а до матері ставився з особливою ніжністю та повагою. Його доброта та турбота були неоціненними.

З юних літ Ян захоплювався музикою, комп’ютерами та любив працювати з технікою. Це захоплення пізніше знайшло відображення у його професійному виборі. Після закінчення школи він розпочав самостійне життя, тісно пов’язане з містом Лозова. Навчаючись у Лозівському професійному училищі, здобув професію муляра-штукатура, лицювальника-плиточника. Працював на Лозівському ковальсько-механічному заводі, а згодом – у «Лозівській сільгоспхімії».

23 січня 2024 року Ян був мобілізований. Його військовий шлях розпочався як гранатометника у 4-му парашутно-десантному відділенні 1-го парашутно-десантного взводу 5-ї парашутно-десантної роти 2-го парашутно-десантного батальйону. У складі своєї військової частини Ян тримав оборону на пекельному фронті під Покровськом на Донеччині, де проявив неабияку мужність і відвагу.

Яна запам’ятають як скромного, тихого, але надзвичайно доброго сім’янина та люблячого батька. У нього залишився син Дмитро, 2017 року народження. Його пам’ять житиме в серцях близьких та всіх, хто цінує його подвиг.

Ми пам’ятатимемо героя, який віддав усе заради своєї країни. Нехай вічна пам’ять і шана завжди супроводжують Яна Ізотова. Справжні герої ніколи не вмирають, вони живуть у наших серцях.