У Вишгородській громаді вшанували 211-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка – великого українського поета, художника та символу національної гордості. Цього знаменного дня біля пам’ятника Кобзарю зібралися представники місцевої влади, громадськості та військовослужбовці, щоб віддати шану видатному українцю та вкотре підкреслити важливість його спадщини для нашої країни.

До пам’ятника Тарасу Шевченку на площі Строкова було покладено квіти, як символ поваги та вдячності. У церемонії взяли участь перший заступник Вишгородського міського голови Ростислав Кириченко, голова Вишгородської РДА Олексій Данчин, перший заступник голови ВРДА Ігор Мадяр, голова районної ради Ірина Правдива, заступник голови райдержадміністрації Вікторія Добровольська, представники відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин СГУ ВМР Юлія Брушневська та Наталія Левченко, поліцейські офіцери громади, працівники поліції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та військовослужбовці військової частини А7048. Ці шановні особистості, віддаючи данину пам’яті Шевченку, підкреслили його непересічну роль в історії України.

Тарас Шевченко, геніальний поет та художник, залишив по собі величезну творчу спадщину, яка продовжує надихати українців. Його вірші, сповнені патріотизму, любові до рідної землі та закликів до свободи, стали символом боротьби за незалежність та національну ідентичність. Шевченко – це не просто поет, це пророк, який передбачив майбутнє України та закликав до єдності та боротьби за краще майбутнє. Його слова актуальні й сьогодні, коли Україна знову переживає важкі часи, захищаючи свою свободу та територіальну цілісність.

Вшанування пам’яті Тараса Шевченка у Вишгородській громаді – це ще один привід згадати про важливість збереження української культури, мови та традицій. Його творчість – це невичерпне джерело натхнення та сили для кожного українця. Згадуючи Шевченка, ми зміцнюємо свій дух, віримо в перемогу та будуємо краще майбутнє для нашої України.

Цьогорічне відзначення річниці народження Кобзаря – це не просто формальна подія, а нагода для кожного з нас замислитися над його спадщиною та її значенням для сучасного українського суспільства. Його слова, його мистецтво, його дух – все це продовжує жити в наших серцях та надихати на великі звершення. Пам’ять про Тараса Шевченка вічна, а його творчість – це скарбниця мудрості та любові до України, яку ми повинні берегти та передавати наступним поколінням.