У Володимирі відзначили 650-річчя заснування Римо-Католицької дієцезії

14 жовтня у Володимирі, у Парафіяльному костелі святих Йоакима та Анни, відбулося урочисте відзначення 650-річчя від заснування Римо-Католицької дієцезії у Володимирі. Цього ж дня вшановували 600-ту річницю від перенесення єпископської столиці до Луцька. Це знакова подія для історії міста та регіону, яка об’єднала представників різних конфесій та місцевої влади.

Святкове богослужіння зібрало численних гостей, серед яких були міський голова Володимира Ігор Пальонка, його заступник Андрій Гудим, заступниця голови Володимирської РДА Ірина Ліщук. Також участь взяли ординарій Луцький єпископ Віталій Скомаровський, настоятель Костелу святих Йоакима та Анни ксьондз Лєх Броніслав Кошляга, священнослужителі Римо-Католицької церкви та духовенство Православної Церкви України. Така присутність символізує єднання та спільне прагнення до миру і духовного розвитку.

Історія заснування Римо-Католицької дієцезії у Володимирі сягає 1375 року. Саме тоді, 650 років тому, у Володимирі, першому значному місті на Волині, було засновано католицьку єпархію. У часи Волинсько-Галицького князівства тут мешкали німецькі, чеські та польські купці, для яких був збудований костел Пресвятої Діви Марії. На жаль, ця давня святиня не збереглася до наших днів. Пізніше, у XVI столітті, княжна Анна Збаразька звeла дерев’яний костел Іоакима та Анни. Він, на жаль, згорів у пожежі, але на його місці у 1752 році єпископ Адам Война-Оранський побудував новий костел у стилі бароко, який і дійшов до нас.

Однак, у 1425 році, у зв’язку зі зміцненням позицій Луцька на Волинській землі, Римо-Католицьку дієцезію було перенесено до обласного центру, який відтоді став носити назву Луцьк. Згодом, після входження цих земель до складу Російської імперії, Луцьк став центром Луцько-Житомирської дієцезії. Лише століття тому, у 1925 році, Луцько-Житомирська дієцезія була розділена на Луцьку та Житомирську, що стало важливим етапом у церковному житті регіону.

Володимир завжди славився своєю здатністю підтримувати духовні традиції та об’єднувати представників різних конфесій. І сьогодні, як і в минулому, ці спільноти мирно співіснують, беруть участь у спільних заходах, проводять молебні та вшановують пам’ять полеглих Героїв. Це яскравий приклад толерантності та взаємоповаги.

На спільному святковому богослужінні представники різних конфесій, місцевої та районної влади, а також віряни разом молилися за душі полеглих воїнів. Вони просили Божого благословення для українського народу, миру в Україні та в усьому світі. Такі події підкреслюють важливість єдності та спільних молитов у складні часи.