Зважаючи на активізацію сезонної фази розвитку саранових у південних та східних областях України, відділ захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області наголошує на важливості виявлення та контролю чисельності цих небезпечних шкідників. Для сільгоспвиробників, органів місцевого самоврядування та приватних землевласників важливо знати про основні види сарани, що поширені в Україні: прус, або сарана італійська (Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L) та сарана марокканська (Dociostaurus maroccanys Thunb).

Сарана є типовим поліфагом, що означає її здатність харчуватися широким спектром рослин. Однак, вона особливо надає перевагу злаковим культурам, таким як пшениця та кукурудза, а також очерету і пирію. Перелітна сарана зимує у ґрунті у фазі яйця, знаходячись у кубушках на глибині 5-8 см. Кожна кубушка може містити від 50 до 100 яєць, а іноді й до 115. Навесні, коли температура ґрунту досягає 23°, відбувається масове відродження личинок. Розвиток личинки, залежно від природних умов, триває 35-45 днів і проходить через п’ять віків. Доросла особина (імаго) шкідника досягає 3,5-5,5 см у довжину, має колір від зеленого до бурого та вкрита дрібними плямами. Важливою відмінністю поодинокої фази сарани від стадної є відсутність перетяжки на передньоспинці, а також здавлена з боків форма тіла. Задні гомілки у поодинокої фази яскраво-червоні, тоді як у стадної – жовті. Швидкість польоту дорослої крилатої сарани варіюється від 8 до 10 км/год. За добу вона може подолати відстань 30-40 км вдень і до 15 км вночі. За сприятливих метеорологічних умов, особливо при перенесенні вітром, ця відстань може сягати до 500 км. Через 30-40 днів після набуття крилатості, перелітна сарана починає відкладати яйця і згодом гине.

Масове розмноження сарани спостерігається переважно в періоди спекотної та посушливої погоди, що нині спостерігається майже по всій території України, особливо у східних областях. Обстеження вогнищ розповсюдження сарани слід проводити на таких територіях:
– неорні землі, ділянки зі зрідженою рослинністю, галявини та узлісся лісових насаджень;
– посіви багаторічних трав, пасовища, поля, де не проводилися належні агротехнічні заходи.

Відрізнити саранових від кобилків можна за довжиною вусиків: у сарани вони короткі, схожі на «ріжки», тоді як у кобилків їхня довжина сягає 2/3 довжини тіла або навіть більше. Найкращий час для обстеження – після сходу сонця і до 9-ї години ранку, або з 18-ї години до заходу сонця, коли саранові менш активні і перебувають на вершинах рослин. Активність шкідників залежить від температури повітря та інтенсивності сонячного випромінювання: вони найбільш активні у теплі сонячні дні, і майже нерухомі у дощову, похмуру погоду та холодні ранкові години. При виявленні більш ніж 1 особини на квадратний метр у місцях «резервації», необхідно провести обстеження прилеглих посівів сільськогосподарських культур, зокрема пшениці, соняшнику, кукурудзи, баштанних та овочевих культур.

Пороговий рівень шкодочинності для італійського пруса становить 2-5 особин на квадратний метр. Рекомендовані інсектицидні препарати для боротьби з сарановими на пшениці, ячмені, соняшнику, цукрових буряках, яблуні та груші включають: Моспілан (0,05-0,075 л/га), Догма (0,2-0,3 л/га), Сумітіон (0,8-1,5 л/га), Фастак (0,15-0,2 л/га). Для обробки на дикоростучому різнотрав’ї рекомендуються препарати: Карате Зеон (0,15 л/га), Енжіо (0,18 л/га), ДиХлор (1,5 л/га), Нірвана (1,5 л/га) та інші, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Висока шкідливість сарани обумовлена надзвичайно інтенсивним живленням, здатністю до масового розмноження та далекобійними перельотами окремих видів. Спалахи чисельності часто пов’язані з високою потенційною плодючістю, яка обмежується факторами навколишнього середовища та внутрішньовидовими механізмами, що призводить до зниження плодючості або загибелі частини потомства.

Шкідливість масових розмножень багатьох комах, включаючи саранових, часто корелює зі змінами сонячної активності, що впливає на атмосферну циркуляцію та погодні умови.

Рекомендуємо фермерам та агропідприємствам ретельно моніторити стан посівів. У разі виявлення підвищеної чисельності шкідників, необхідно негайно звертатися до територіальних органів Держпродспоживслужби. Під час проведення будь-яких захисних заходів слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки та вимог Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Марія КУЗЬМЕНКО – провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області.