У межах Національного тижня безбар’єрності, який вперше в Україні відзначається з 19 по 25 травня, відбулася важлива зустріч учнів Ліцею імені Героя України Миколи Паньківа з військовими психологами та представниками відділу у справах ветеранів та соціального захисту населення Солонківської територіальної громади, зокрема з Лесею Богун-Курант. Головною темою обговорення стала безбар’єрність та її значення для українського суспільства.

Під час зустрічі обговорювалося, наскільки важливо формувати у кожного українця, і в суспільстві загалом, культуру безбар’єрності. Учасники дискусії говорили про те, що ще необхідно зробити для того, аби люди з фізичними чи психологічними особливостями мали комфортні умови та рівні можливості для самореалізації та повноцінного життя. Особливий акцент було зроблено на важливості підтримки ветеранів війни.

Ця тема є надзвичайно актуальною для України, адже сьогодні поруч з нами живуть ті, хто віддав своє здоров’я, захищаючи рідну землю від російської агресії. Створення умов для їхньої адаптації та інтеграції в суспільство – наше спільне завдання. Важливо, щоб кожен ветеран відчував підтримку та мав можливість реалізувати свій потенціал.

Захід був організований спільно Групою цивільно-військового співробітництва штабу полку зв’язку імені В’ячеслава Чорновола та відділом у справах ветеранів та соціального захисту населення Солонківської територіальної громади. Такі ініціативи сприяють підвищенню обізнаності про важливість безбар’єрності та залученню молоді до розв’язання соціально значущих питань. Важливим є і психологічна підтримка, яку надають військові психологи.

Учасники зустрічі також обговорили конкретні кроки, які можна зробити на місцевому рівні для покращення умов життя людей з інвалідністю та ветеранів. Йшлося про необхідність створення доступного середовища, забезпечення належної медичної допомоги та психологічної підтримки, а також про можливості працевлаштування та професійної перепідготовки.

На завершення зустрічі було підкреслено, що формування культури безбар’єрності – це тривалий процес, який вимагає спільних зусиль усіх членів суспільства. Тільки разом ми зможемо створити країну, де кожен відчуватиме себе рівним та потрібним.