У серпні виповнюється 108 років від події, що стала ключовим етапом у становленні української самоорганізації на теренах Криму та Північної Таврії – Першого з’їзду українців Таврійської губернії. Цей з’їзд виник як закономірна відповідь на тривалу політику русифікації та утисків української ідентичності, що панувала в регіоні протягом багатьох років. Водночас, це була важлива складова загальноукраїнського визвольного руху, що набирал сили на початку XX століття.

Історичне значення Першого з’їзду українців Таврійської губернії важко переоцінити. Він зібрав представників української громади, які об’єдналися навколо ідеї захисту своїх національних прав та культурних цінностей. У той час, коли українська мова та культура зазнавали значного тиску, такі зібрання ставали острівцями збереження національної свідомості та розвитку. Перший з’їзд став платформою для обговорення нагальних питань, вироблення стратегій діяльності та визначення шляхів подальшої самоорганізації.

Учасники з’їзду усвідомлювали важливість консолідації зусиль для протистояння асиміляції та утвердження української присутності в Криму та на Північній Таврії. Це був акт громадянської мужності та патріотизму, спрямований на збереження культурної спадщини та забезпечення майбутнього українського народу на цих історичних землях. З’їзд став каталізатором для подальшого розвитку українських громадських організацій та політичних рухів у регіоні, зміцнюючи зв’язки з загальнонаціональним рухом за незалежність України.

На тлі десятиліть русифікації, Перший з’їзд українців Таврійської губернії став символом незламності українського духу та прагнення до самовизначення. Він продемонстрував, що навіть в умовах придушення національної ідентичності, українці Криму та Північної Таврії зберігали свою віру та відданість національній справі. Ця подія є важливою сторінкою в історії України, що нагадує про боротьбу за власну державність та культурну самобутність.

Вшановуючи пам’ять про цей історичний з’їзд, ми підкреслюємо його внесок у формування національної свідомості та неперервність боротьби українців за свою свободу та незалежність. Це свідчення того, що прагнення до самоідентифікації та самоорганізації є невід’ємною частиною української історії, особливо в таких історично складних регіонах, як Крим та Північна Таврія.

https://t.me/DniprRDA_inform