Скорботні серця мешканців сіл С. Росільна та Дзвіняцька громада, побратими та духовенство зібралися разом, аби попрощатися з військовослужбовцем Маслієм Іваном Ярославовичем, чиє життя трагічно обірвалося на 57-му році. Разом із побратимом Віталієм, Іван загинув у дорожньо-транспортній пригоді під час виконання службового обов’язку. Ця втрата стала тяжким ударом для всіх, хто знав і цінував Маслія Івана.

Маслій Іван народився 28 березня 1969 року в мальовничому селі Космач, зростаючи у багатодітній родині. З юних літ він допомагав батькам по господарству, а його дитячою мрією було керувати великими автомобілями. Після закінчення Космацької школи у 1984 році, Іван здобув фах водія у Войнилівському училищі. Відслуживши два роки строкової служби, він повернувся до мирного життя.

У 1990 році Іван одружився на Галині, уродженці сусіднього села Росільна. Їхній шлюб подарував їм трьох дітей: Ганну, Михайла та Івана. На жаль, доля виявилася нещадною до родини. Донька Ганна померла через кілька днів після народження, а син Михайло у 2014 році трагічно загинув в автомобільній аварії у віці 21 року.

Протягом життя Маслій Іван працював водієм великогабаритних автомобілів, здобуваючи досвід як у Сибіру, так і на сезонних роботах. У червні 2023 року, усвідомлюючи свій обов’язок у час війни, Іван добровільно звернувся до Богородчанського військкомату. За майже два з половиною роки служби він здобув глибоку повагу серед побратимів, які згадують його як надійного та відданого товариша. Він дуже болісно сприймав звістки про загибель воїнів з рідних країв, щоразу заглиблюючись у мовчазний сум. У такі важкі хвилини його завжди підтримувала дружина Галина, яка знаходила потрібні слова розради.

Іван Маслій був справжньою людиною у всьому: він жив своєю сім’єю, своїм родом, жив Україною, вірячи в її майбутнє як міцної та процвітаючої держави. Хоча Господь відміряв йому порівняно коротке життя, він прожив його гідно, залишивши незабутній слід у серцях близьких та побратимів.

Вічна пам’ять і вічна шана Маслію Івану.