💙💛 У тиші книжкових полиць, де живуть вічні істини та мудрість, українська пісня оживає з новою силою. Українська пісня – це душа народу, його історія та надія. У затишній Бібліотеці сімейного читання ім. Олеся Гончара, український народний хор «Либідь» під керівництвом Людмили Демченко подарував незабутній концерт.

🎶 Концерт «Співаймо українські пісні, бо ворог не може» став емоційним вибухом. Це була не просто музика, а акт пам’яті, відсіч ворогу та освідчення в любові до рідної землі. Кожна нота звучала як протест, як молитва за мир та надія на краще майбутнє. Українська пісня під час війни стала голосом незламного народу, що не мовчить.

😍 У важкі часи українці звертаються до своїх коренів, до сили, що передається з покоління в покоління. Народна пісня завжди була таким джерелом – жива, емоційна, глибока, сповнена правди. Під час російсько-української війни вона стала духовною бронею, оберегом і символом незламності нації. Українська пісня – це культурна спадщина та голос предків, що допомагає вистояти у вогні та болю.

Народна українська пісня – це історія боротьби, від козацьких часів до визвольних змагань. Сьогодні, коли ми знову захищаємо свою землю, ці пісні звучать особливо актуально і сильно. Кожна українська пісня – це заклик до єдності та перемоги.

🪖 На фронті воїни співають «Ой у лузі червона калина», «Пливе кача», «Там, де ми – там Україна». У волонтерських центрах, у притулках, на станціях метро під час тривог українська пісня єднає, додає сил і втамовує страх. Вона зшиває народ у єдину громаду, нагадуючи: ми не самі, ми з Україною, а Україна – з нами. Українська пісня живе в наших серцях.