🕯️Фастівська громада у скорботі. Вічна пам’ять Герою Олександру Калініченку!

До Фастова на щиті повертається вірний син України, видатний спортсмен, талановитий тренер, і відважний Воїн – Олександр КАЛІНІЧЕНКО. Олександр Калініченко, легенда веслування та Воїн світла, віддав життя за Україну. Його життєвий шлях – це історія про незламну відданість справі, неймовірну силу духу, безмежну любов до родини та рідної Батьківщини.

Калініченко Олександр Анатолійович народився 18 травня 1966 року у мальовничому місті Фастів, Київської області. Він виріс у родині, де завжди цінували наполегливу працю, залізну витримку та високу гідність — ті важливі риси, які він проніс крізь усе своє славетне життя. У 1983 році, ще зовсім юним, Олександр став гордістю Європи, виборовши чемпіонство серед юніорів у складі каное-сімки, гідно повторивши досягнення свого старшого брата. Надалі він здобував численні нагороди на різноманітних всеукраїнських та міжнародних змаганнях, демонструючи свій талант та наполегливість. У дуеті з Віктором Ренейським у 1986 році він виборов срібну медаль чемпіонату світу у Монреалі (500 м), підтверджуючи свій високий рівень майстерності. Вже через рік він здобув золото на всесоюзній першості на дистанції 10 000 метрів, вражаючи своєю витривалістю та силою. Після розпаду радянського союзу, у складі збірної України, у 1993 році він здобув бронзу чемпіонату світу в Копенгагені у складі каное-четвірки, продовжуючи прославляти свою країну на міжнародній арені.

За свої видатні спортивні досягнення Олександр Калініченко був удостоєний почесного звання “Майстер спорту СРСР міжнародного класу”, що стало визнанням його професіоналізму та наполегливої праці. Він закінчив Київський державний інститут фізичної культури (1990), отримавши кваліфікацію викладача-тренера з веслувального спорту, і багато років присвятив роботі тренером, з радістю передаючи свій безцінний досвід молодому поколінню спортсменів. З початком повномасштабного вторгнення, 12 березня 2022 року, Олександр Калініченко добровільно пішов до лав Збройних Сил України, щоб відважно боронити рідну Батьківщину. Він мужньо захищав Україну, починаючи з Київської області, а згодом – у запеклих боях за Бахмут, де проявив надзвичайну мужність та героїзм. Навіть після контузії 4 січня 2023 року, він продовжив службу, незважаючи на отримані поранення, демонструючи свою незламну волю та відданість. За героїзм, проявлений під час оборони міста, 31 травня 2023 року він був нагороджений почесною медаллю “За оборону Бахмута”.

У подальшому Олександр Калініченко продовжував боронити Україну на Куп’янському напрямку, а з листопада 2023 року – на Запорізькому напрямку, завжди перебуваючи на передовій. 30 листопада 2023 року, після виходу на чергове бойове завдання, зв’язок із ним трагічно обірвався. Відтоді він вважався зниклим безвісти, і всі рідні та близькі вірили в його порятунок, не припиняючи пошуки через офіційні й волонтерські канали протягом понад півтора року. На превеликий жаль, згодом підтвердилася його героїчна загибель. Олександр Калініченко – це приклад незламної гідності, високої честі, неймовірної сили та безмежної відданості своїй країні. У сімейному колі він завжди був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Вдома на нього з нетерпінням чекали його дружина, донька, син, брат, численні рідні, вірні друзі та вдячні вихованці. Його відданість, щира людяність, здатність підтримати інших і залишатися сильним у найскладніші моменти назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав та любив. Його побратими згадують про нього з великою повагою та теплом: «Він був не просто колегою — він був справжнім братом по духу, мужнім воїном і людиною великої гідності. У строю та в житті — завжди надійний, відповідальний і справедливий. Він був тим, на кого завжди можна було покластись у найскладніші моменти. Завжди перший, коли потрібна була допомога, завжди поруч, коли важко. Його серце билося в одному ритмі зі службою, в ритмі любові до України та до своїх побратимів».

30 листопада 2023 року, під час чергового бойового виходу, зв’язок із Олександром обірвався. Довгі місяці родина жила надією на диво… Але, на жаль, згодом стало відомо про його загибель. Серце Олександра Калініченка перестало битись у бою за незалежність та територіальну цілісність України. Але світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях. Розділяємо з родиною біль цієї непоправної втрати. Ми ніколи не пробачимо ворогові жодної втраченої душі. 🙏Вічна слава та світла пам’ять Герою України Олександру Калініченку!

Церемонія прощання із Захисником України Олександром Калініченко відбудеться 17 травня. Деталі будуть повідомлені згодом.