Фахівці із соціальної роботи КУ «Центру надання соціальних послуг Меденицької селищної ради» активно проводять роз’яснювальну роботу серед учнів, підлітків, молоді, вчителів та батьків у нашій громаді. Ми закликаємо всіх небайдужих громадян звернути пильну увагу на цю актуальну проблему.

«Подік», «Ашкадишка», «Дудка» – ці назви приховують чергову модну іграшку, яка, на жаль, стає причиною серйозних проблем зі здоров’ям дітей.

– Сину, а що це в тебе в рюкзаку?

– Та фломастер якийсь…

– Доню, а коли це ти такий маркер встигла купити? Я ж кошти тільки на обіди тобі давала?

– Та мені Марго віддала – в неї зайвий був. Давай його сюди, я заберу…

А це не просто фломастер! І навіть не іграшка!

Це одноразова електронна сигарета – «дудка», «ашкадишка», «подік». Вона майже не пахне, не залишає помітних слідів, і не викликає зайвих підозр. Але саме вона робить дітей залежними від нікотину набагато швидше, ніж традиційні сигарети.

Вони курять це прямо в школах.

Діти у віці 10-11 років вже пробують «дудку». На перерві, у дворі, і навіть на уроці. Затяжка, поки вчитель відвернувся – це справжнє «змагання».

Запаху майже немає, що значно відрізняє їх від цигарок.

Вчителі часто не помічають. Батьки не відчувають.

– Діти курять разом, передають з рук в руки.

– Діти міняються смаками, обмінюються вірусами, бактеріями та грибками.

– Діти купують для себе і пропонують іншим дітям.

А потім ми говоримо дітям носити маски…

Діти витрачають на «дудки» кишенькові гроші. Батьки дають гроші на обіди, а вони відкладають їх на електронки. Ціна однієї «дудки» може складати від 150 до 300 гривень, що еквівалентно приблизно 3 пачкам цигарок(!). Для дитини це значна сума, тому вони вишукують різні шляхи:

• Економлять на харчуванні;
• Просять гроші «на зошити», «на гуртки», «на подарунок другу»;
• Збираються компанією, купуючи «гуртом» разом.

А найстрашніше – вони самі починають продавати їх у школі. Це стає швидким способом «заробити» серед однолітків. Хтось купив собі одну, інший – дві, і вже перепродає іншим. Торгівля «подіками» в класах – це реальність, яку не хочуть бачити дорослі. Ще одне важливе питання – склад рідини, що використовується в цих пристроях. Як правило, він невідомий, оскільки майже всі представлені рідини сумнівної якості та незрозумілого складу, що приховують яскраві етикетки…

В будь-який момент у дитини може виникнути:

• Інтоксикація: Головний біль, нудота, блювання, тремор рук.
• Алергія: Реакція на ароматизатори, складові «дудок», викликає набряки, висипи, проблеми з диханням.
• Отруєння: В «дудці» міститься від 25 до 50 мг нікотину. Це еквівалент 1-2 пачок сигарет.
• Передозування: 50-100 мг нікотину – смертельна доза.
• Скачки тиску: Судини звужуються, що загрожує головними болями, слабкістю, запамороченнями.
• Задишка: Легені працюють гірше, з’являється відчуття нестачі повітря навіть при незначному фізичному навантаженні.

Найчастіше батькам кажуть, що дитина «з’їла щось не те», що ускладнює лікування симптомів, вчасне реагування і лікування. Про залежність годі й говорити – це дуже потужна звичка, яку не всі дорослі здатні подолати, що казати про дітей. Таким чином, школа поступово і впевнено перетворюється на курильню загального користування.

Були ситуації, коли хтось з дітей намагався палити прямо у класі під час уроку(!) і тоді пасивними курцями стають всі навколо.

• Вдихають «смачну» нікотинову пару і ті, хто сам не курить.
• Навіть ті, кому це неприємно, змушені цим дихати.
• Організм отримує зайву дозу токсинів через органи дихання.

Дитина може навіть не торкатися «дудки», але вдихати отруту, перебуваючи у приміщенні туалету, наприклад.

Що робити батькам?

• Усвідомити серйозність та реальність проблеми.
• Дізнатись детальніше, що це таке.
• Не думати, що це «не про мою дитину».
• Контролювати кишенькові витрати.
• Реагувати.

Побачили продаж неповнолітнім – повідомляйте про це, викликайте поліцію. Кожного дня я бачу, спілкуюсь та навчаю дітей і підлітків. І мені важливо, щоб батьки були в курсі реальності, якою живуть їх діти.

Щоб встигли. Запобігти, а не рятувати.

Не знаю для кого саме буде актуальним цей допис, бо все частіше чую «Це не мій» або «Моя точно не палить» чи «У нас нормальна школа і цього немає» від самих батьків. Тому:

Важливо не бути байдужими, бо чиясь дитина в цю мить дихає незрозумілою субстанцією і невідомо, до яких наслідків це призведе просто зараз.