Починаємо новий етап інформаційної кампанії, присвяченої важливому питанню найменування та перейменування населених пунктів. Сьогодні ми зосереджуємося на багатій історії села Федорівка, яке у минулому носило назву Тудорів. Ця тема є надзвичайно актуальною, адже обговорення щодо можливого повернення до історичної назви набирає обертів у нашій громаді, викликаючи жваві дискусії серед місцевих жителів. Розуміння минулого допоможе нам прийняти обґрунтоване рішення щодо майбутнього імені нашого населеного пункту.Історія цього поселення сягає глибини століть, про що свідчать численні писемні джерела. Вперше згадки про населений пункт, відомий як Тудорів, датуються серединою XVI століття. Наприклад, у відомому реєстрі податків 1577 року детально описано, що село Острозького повіту перебувало у власності пана Романа Гойського. Зазначалося, що власник справно сплачував податки за 37 димів (господарств) та 13 огорож, що свідчить про тодішні розміри та господарську діяльність. Щодо походження назви “Тудорів“, існують різні версії, що базуються на переказах та мовознавчих дослідженнях. Одна з найбільш імовірних гіпотез пов’язує назву зі словами “тут” і “рів”, тобто “тут рів”. Це може вказувати на характерну особливість місцевого ландшафту, де, ймовірно, були глибокі яри або рови, що формували унікальне середовище поселення.Село також відіграло свою роль в історичних подіях, зокрема під час Визвольної війни українського народу середини XVII століття. У 1648 році, коли повстанське військо під проводом Богдана Хмельницького розпочало активні дії, поселення згадується у контексті прибуття до Гощі козацьких загонів під командуванням Максима Кривоноса. Місцеві селяни, сповнені духу боротьби, активно підтримали повстанців. Вони виступили проти своїх поміщиків, надали козакам необхідну провізію та коней, а багато хто з них приєднався безпосередньо до козацького війська, долучившись до визвольного руху. Цей період яскраво демонструє патріотизм та активну громадянську позицію тодішніх мешканців.Протягом XVIII–XIX століть село переходило у власність різних шляхетських родин, що залишили свій відбиток на його розвитку. Спочатку воно належало Вишпольським, потім перейшло до графів Стецьких, а згодом — до Ясинських. Саме під час володіння цими родинами у селі активно розбудовувалася духовна інфраструктура. Важливою подією стало будівництво першої церкви у 1740 році, кошти на яку виділив тодішній поміщик Вишпольський. У 1914 році, відчуваючи потребу у більшому та просторішому храмі, розпочалось зведення нової, величнішої церкви. Цікаво, що матеріали для будівництва були надані колишніми власниками: граф Стецький особисто передав тисячу сосен, що підкреслює його внесок у духовний розвиток села. Сьогодні цей історичний храм є частиною Православної церкви України, продовжуючи служити духовним центром для мешканців як Федорівки, так і навколишніх сіл.Значна зміна в історії села відбулася у XX столітті. Згідно з архівними документами, вже у 1940 році у офіційних паперах, що стосувалися створення виконавчого комітету, згадується нова назва – Федорівка. Це свідчить про те, що офіційне перейменування села відбулося саме у цей період. Причини та обставини цього перейменування можуть бути різними, але факт залишається фактом: з того часу село носить сучасну назву.Шановні мешканці Федорівки та усі, кого хвилює доля нашої громади! Зараз тривають активні обговорення щодо повернення історичної назви Тудорів. Це питання торкається ідентичності та спадщини, тому думка кожного є надзвичайно важливою. Ми запрошуємо вас долучитися до дискусії та висловити свою позицію: чи підтримуєте ви повернення історичної назви, чи вважаєте, що нинішня назва – Федорівка – має залишатися незмінною? Ваші коментарі та аргументи є цінними для формування спільного рішення. Ваша активна участь у цьому обговоренні допоможе громаді обрати шлях, який найкраще відображатиме її прагнення та збереже історичну справедливість.