Сьогодні, в день пам’яті та глибокої шани, ми згадуємо Соломку Євгенія Сергійовича – справжнього Героя, чиє життя обірвалося надто рано, але чий подвиг назавжди закарбувався в історії України. Євгеній народився 7 серпня 2001 року, а загинув 27 лютого 2022 року, ставши одним із перших, хто віддав своє життя у боротьбі проти повномасштабного вторгнення. Його історія є яскравим прикладом незламності духу та безмежної любові до Батьківщини.

Ще з юних літ Євгеній Соломка мріяв присвятити себе служінню Україні. Він обрав шлях військового, вступивши до Національної академії Національної гвардії України. Будучи курсантом 318-ї групи командно-штабного факультету, Євгеній мав чітку мету – стати професійним офіцером і стояти на захисті суверенітету та територіальної цілісності своєї країни. Його прагнення та відданість військовій справі були очевидними для всіх, хто його знав.

З початком трагічного повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Євгеній Соломка, як і тисячі інших українських захисників, без вагань став на оборону своєї землі. 26 лютого 2022 року, у складі 2 роти 1 зведеного батальйону командно-штабного факультету, він виконував критично важливе службово-бойове завдання на блокпосту. Цей блокпост знаходився в районі окружної дороги, що веде від Пісочина до Харкова – стратегічно важливого напрямку для ворога. Саме в цей момент Євгеній, проявляючи надзвичайну пильність та мужність, першим помітив колону ворожої легкоброньованої техніки, що рухалася на Харків.

Не втрачаючи жодної секунди, усвідомлюючи всю небезпеку та відповідальність, Євгеній Соломка прийняв єдине правильне рішення. Він відкрив вогонь на ураження, зупинивши просування ворожих сил. Цей відважний вчинок, попри його молодий вік, мав величезне значення для оборони міста. Він пожертвував собою, щоб дати можливість побратимам підготуватися та організувати ефективну відсіч. Під час цього нерівного бою Євгеній отримав важке поранення, що виявилося несумісним із життям. Йому було лише 20 років, але він здійснив справжній героїчний подвиг.

За виявлену мужність, незламну волю до перемоги, беззаперечну відданість військовій присязі та героїчну самопожертву Указом Президента України Євгеній Соломка був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Йому також було присвоєно почесне військове звання лейтенант. Ці нагороди є лише невеликою частиною тієї вдячності та пам’яті, яку український народ зберігає про своїх захисників.

Життя Євгенія Соломки було сповнене мрій, планів та надій. Попереду його чекало майбутнє з дорогими серцю людьми, збудована кар’єра та особисте щастя. Проте він свідомо обрав шлях захисника, не злякавшись викликів війни. Він не відступив, не сховався, а став на шляху ворога, врятувавши не одне життя та зупинивши небезпечний прорив. Його героїчний подвиг став не тільки прикладом для побратимів, а й яскравим символом незламності та самовідданості для майбутніх поколінь українців, які завжди пам’ятатимуть про ціну своєї свободи.