Хроніки війни: Як Новгород-Сіверщина забезпечувала ліками на початку повномасштабного вторгнення

Новгород-Сіверщина стала одним з перших щитів, які зустріли ворога віч-на-віч. Хоча ніхто не міг бути повністю готовим до випробувань, у повітрі відчувався страх та необхідність готуватися до важких часів. Одним із головних пріоритетів стало забезпечення населення необхідними лікарськими засобами. Ця стаття розкриває, як громада Новгород-Сіверщини об’єднала зусилля, щоб забезпечити доступ до медикаментів у найскладніші часи.

Міський голова Людмила Ткаченко згадує, що перед повномасштабним вторгненням було проведено зустріч із завідувачами аптек, які запевнили, що запасу медикаментів вистачить на три місяці. Однак, паніка серед населення кардинально змінила ситуацію — ліки почали розкуповувати масово. У цій статті ми детально розберемо, як громада реагувала на виклики, що виникли.

Завідувачка аптеки “Ліки України” №23 Олена Власюк розповідає:

“Перед початком повномасштабного вторгнення ми мали запас ліків на 2-3 місяці. Але паніка серед населення різко змінила ситуацію — усе розкупили за перший тиждень. Люди брали і необхідне, і те, що просто ‘про всяк випадок’. Коли запаси вичерпалися, я вмовила директора ризикнути та закупити медикаменти на великі суми, сплачуючи одразу. У той час мало хто погоджувався працювати в борг. Доставку ліків організувала міська рада, а старости сіл відіграли в цьому ключову роль.”

Старости громади активно долучилися до організації постачання медикаментів. Першу доставку медикаментів до аптеки «Ліки України» # 23 здійснив староста села Орлівка Рябченко Віталій. Це був важливий крок у забезпеченні потреб населення.

Також і інші старости сідали за кермо автомобілів та їхали в Полтавську область, Прилуки за медикаментами для людей. Староста села Блистова Анатолій Адаменко згадує:

“Ми разом із колишнім старостою Кудлаївського старостату Андрієм Івановичем Ірхою об’їздили пів Полтавської області, привозили медикаменти, продукти для наших населених пунктів».”

Староста Троїцького старостату Волкогон розповідає про небезпеку доставки медикаментів:

“Ми возили медикаменти з міста Прилуки. Аптека “Ліки України” №23 займалася замовленням, а ми — транспортуванням. Міський голова Людмила Ткаченко домовилась з ПП «Аграрні інвестиції» щодо транспорту, і вони надавали нам мікроавтобус. Часто доводилося їхати навіть по обстрілюваних територіях — всяке бувало.”

Попри страх, паніку та небезпеку, жителі Новгород-Сіверщини проявили згуртованість і витримку. Вони продемонстрували неймовірну силу духу та готовність допомогти один одному. Історія про те, як Новгород-Сіверщина забезпечувала ліками на початку повномасштабного вторгнення, є прикладом героїзму та взаємодопомоги.

Забезпечення медикаментами було критично важливим завданням. Спільними зусиллями місцевої влади, фармацевтів та простих жителів, громада змогла подолати труднощі та забезпечити доступ до необхідних ліків. Ця історія нагадує про важливість єдності та взаємопідтримки в найскладніші часи.