#ЦейДеньвІсторіїУкраїни

Ми відзначаємо важливі дати в українській історії. Сьогодні, 3 березня, ми згадуємо 210-річчя з дня народження видатного композитора та автора музики Державного гімну України – Михайла Вербицького. Його постать є ключовою для розуміння української ідентичності та культурної спадщини. Гімн України, написаний Вербицьким, вперше прозвучав 160 років тому, 10 березня 1865 року.

Михайло Вербицький народився в Явірнику-Руському, що неподалік від Перемишля (сучасна Польща). Родина Вербицького була знаною серед греко-католицького духовенства, тому Михайло продовжив сімейні традиції, здобуваючи богословську освіту у Львівській духовній семінарії. Цікаво, що його виключили з семінарії «за куріння бакуна (тютюну) та недисциплінованість». Проте, це не завадило йому присвятити своє життя служінню Українській греко-католицькій церкві, де він реалізував свій талант.

Музика була пристрастю Вербицького з юних років. Він відвідував музичні заняття у перемишльській катедрі греко-католицької церкви. «Школа у Перемишлі стала консерваторією в мініатюрі, а хор дорівнював добрій опері, виявилося, що існує в Європі крім трьох відмінних за характером категорій музики: німецької, французької, італійської, також четверта – українська», – згадував композитор. Ці слова підкреслюють важливість його внеску в українську культуру.

Музична творчість Михайла Вербицького вражає різноманітністю жанрів – від оперет та симфоній до хорової церковної музики. Окрім цього, він став піонером гітарної музики в Україні. Саме Вербицькому приписують популяризацію гітари на Галичині. Його рукописна збірка «Guitarre № 16» стала одним з перших посібників для гри на гітарі українською мовою. Це демонструє його важливу роль у розвитку української музичної культури.

Перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла Україна» відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі під диригуванням Анатоля Вахнянина. Пісня була присвячена Тарасу Шевченку та швидко здобула популярність серед патріотично налаштованої української молоді та інтелігенції Галичини. З часом, вона поширилася й на Наддніпрянську Україну. У 1910 році оперний співак Модест Менцинський записав «Ще не вмерла Україна» на платівку, що сприяло її широкому розповсюдженню. У період Української революції пісня використовувалась як державний гімн УНР, а в 1939 році стала державним гімном Карпатської України.

Життя Михайла Вербицького було сповнене випробувань, він двічі втрачав дружин. Композитор помер від онкологічного захворювання язика у 1870 році. Проте, його музична спадщина живе, надихаючи нові покоління українців. Його внесок у формування національної свідомості та культури є неоціненним.

Ми повинні пам’ятати та шанувати видатних українців, таких як Михайло Вербицький, чия творчість назавжди залишиться в історії нашої країни. Його музика продовжує об’єднувати українців, нагадуючи про важливість боротьби за свободу та незалежність.